Крива попиту

Крива має нахил, який свідчить про зворотну залежність між двома змінними: ціною за одиницю товару (Р) і обсягом його продажу (Q).
Крива має нахил, який свідчить про зворотну залежність між двома змінними: ціною за одиницю товару (Р) і обсягом його продажу (Q).

В економіці криво́ю по́питу називається графік, який ілюструє зв'язок між ціною певного товару чи послуги та кількістю споживачів, що бажають придбати його за даною ціною. Є графічним зображенням графіку попиту.[1]

Крива попиту сумарно для всіх споживачів є результуючою кривих попиту для кожного споживача окремо. Незважаючи на назву, крива попиту не завжди є власне кривою, іноді це може бути графік прямої лінії, в залежності від складності сценарію.

Криві попиту використовуються для оцінки поведінки агентів конкурентних ринків і дуже часто розглядається комплексно з кривими пропозиції збалансованої ціни (ціни, за якою всі продавці готові продати, а всі покупці — купити, також відомої як ціна ринкового клірингу) і збалансованої кількості (обсягу товарів чи послуг, що будуть вироблені та продані без надлишкового збільшення пропозицій чи надлишкового скорочення попиту) на ринку.[2] На монополістичному ринку крива попиту представлена лише кривою попиту на продукцію монополіста і не потребує створення результуючої функції.

Примітки

  1. ↑ O'Sullivan, Arthur; Стівен М. Шефрін (2003). Економіка: Принципи у дії. Апер седл рівер, Нью-Джерсі 07458: Пірсон прентис хол. с. 81—82. ISBN 0-13-063085-3. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 26 лютого 2021. (англ.)
  2. ↑ Крагмен, Пол і Велз, РОбін. «Мікроекономіка». Ворз аблишерз, Нью-Йорк. 2005 (англ.)

Див. також

Посилання