Кричка

село Кричка
Пам'ятник українським борцям у Кричці
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Тер. громада	Солотвинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA26040290060037241
Облікова картка	Кричка
Основні дані
Засноване	1608
Населення	1697 (2021 рік)[1]
Площа	17 км²
Густота населення	105,5 осіб/км²
Поштовий індекс	77744
Телефонний код	+380 3471
Географічні дані
Географічні координати	48°40′30″ пн. ш. 24°19′32″ сх. д. / 48.67500° пн. ш. 24.32556° сх. д. / 48.67500; 24.32556
Середня висота над рівнем моря	529 м
Водойми	Плоска
Відстань до обласного центру	47,7 км
Відстань до районного центру	29,5 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Кричка, вул. Карпатська, буд. 230
Сільський голова	Струк Дмитро Михайлович
Карта
Кричка
Кричка
Мапа
Кричка у Вікісховищі

Кри́чка — село Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Входить до складу Солотвинської селищної громади. Відстань до Богородчан становить близько 29 км і проходить автошляхом "P38".

За народними переказами, назва поселення походить з часів монголо-татарської навали. Люди тоді тікали з низинних територій від загарбників у верхів'я. Великий гурт людей зупинився в глибокому яру, який сховав їх від ворогів. Перші поселенці назвали тоді це місце Скритка. З часом ця назва трансформувалася в Кричка.

За дослідженням науковця М.Л. Худаша, назва села походить від діалектного слова криця — туга масна глина. За іншою гіпотезою, назва поселення виникла від найменування урочища. В основі даного мікротопоніма лежить апелятив кричка — невелике підвищення, пор. крич — підвищення.

Село Кричка на початку XIX ст. входила до округу Солотвина.

У червні 1848 року було проведено вибори до австрійського парламенту від Солотвинського виборчого округу. Депутатом до парламенту було обрано Івана Капущака.

На честь скасування панщини у селі був покладений хрест, його поклав житель села Демкій Захарін.

У 1866 році відбувся новий адміністративно-територіальний поділ і Кричка стала відноситися до Богородчанського округу, додаткового округу Солотвина.

У 1892 році Кричка перейшла у власність набільшого землевласника Галичини, чеського барона Йоана Лібіса^{[джерело?]}.

У селі, на кінець XIX ст. був водяний млин. Було кілька магазинів "Корчма", які утримувались євреями.

Станом на 28 липня 1886 року в селі засновано однокласну народну загальну початкову школу.За даними обласного управління Міністе́рства держа́вної безпе́ки СРСР у 1949 р., в тодішньому Солотвинському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Гвізд, Манява і Кричка.^[2]

Церква Святої Параскеви Сербської зведена в 1820 році^[3]. Належить до ПЦУ. Настоятелем церкви є митр. прот. Василь Вінтоняк.

10 листопада 2013 року Високопреосвященний Іоасаф, митрополит Івано-Франківський і Галицький УПЦ КП, звершив чин освячення нового храму. ^[4].

• Левицький Володимир Софронович — український політичний діяч.

• Яськів Василь Михайлович — командир куреня УПА «Сивуля», лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.