Кудояров Габдулла Хабірович

Кудояров Габдулла Хабірович
башк. Ҡоҙаяров Ғабдулла Хәбир улы Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився7 червня 1899(1899-06-07) Редагувати інформацію у Вікіданих
Аблаєво, Q43425723?, Белебейський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер14 вересня 1984(1984-09-14) (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Уфа, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьофтальмолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГалія (медресе)
Пермський державний університет (1926) Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьофтальмологія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУфимський науково-дослідницький інститут очних хвороб
Башкирський державний медичний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор медичних наук
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора
заслужений діяч науки РРФСР

Габдулла Хабірович Кудояров (7 червня 1899(1899-06-07) Редагувати інформацію у Вікіданих, Аблаєво, Уфимська губернія Редагувати інформацію у Вікіданих — 14 вересня 1984(1984-09-14) Редагувати інформацію у Вікіданих, Уфа Редагувати інформацію у Вікіданих) — лікар-офтальмолог, доктор медичних наук (1962), професор (1962), заслужений діяч науки РРФСР (1973) і Башкирської АРСР (1967), Почесний громадянин міста Уфа (1969).

Біографія

Кудояров Габдулла Хабірович народився 7 червня 1899 року в селі Аблаєво Белебеївського повіту Уфимської губернії (тепер Чекмагушівського району Республіки Башкортостан). Навчався в медресі «Галія».

У 1926 році закінчив медичний факультет Пермського університету.

У 1933—1954 роках з перервами обіймав посаду головного окуліста Міністерства охорони здоров'я Башкирської АРСР.

У 1942—1943 роках служив у лавах Червоної армії.

У 1943—1975 роки — завідувач відділенням, одночасно в 1945—1954 — директор Уфимського трахоматозного інституту[1], у 1955—1975 — завідувач кафедри очних хвороб Башкирського медичного інституту. У 1975—1982 роки — професор кафедри очних хвороб Башкирського медичного інституту.

У 1984 році помер в м. Уфі у віці 85 років.

Наукова діяльність

Основні напрямки досліджень:

  • епідеміологія, клініка, патоморфологія та профілактика трахоми, вірусних захворювань очей, герпес
  • хірургічне лікування катаракти, глаукоми[2].

Роботи Г. Х. Кудоярова з вивчення трахоми та організації боротьби з нею сприяли ліквідації цієї хвороби не тільки в Башкирській АРСР, а й в інших регіонах СРСР і в ряді зарубіжних країн.

Автор понад 160 наукових праць, у тому числі чотирьох монографій[3]. Створив республіканську школу офтальмологів.

Вибрані праці

  • Биомикроскопические изменения в роговице при трахоме. — Уфа, 1939.
  • Руководство по трахоме, в 2 частях. — Уфа, 1970. (соавт.)

Автобіографія

  • Кудояров Г. Моя жизнь — офтальмология. — Уфа: АН РБ, Гилем, 2010. — 172 с.

Пам'ять

  • Іменем Г. Х. Кудоярова названа премія Академії наук Республіки Башкортостан — «за видатні роботи в галузі медичних наук»
  • Прийнято рішення про встановлення меморіальної дошки Г. Х. Кудоярову на будинку в Уфі, де «він багато років жив і працював» по вулиці Пушкіна, 54/1[4].

Примітки

  1. ↑ Официальный сайт УфНИИ ГБ. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 10 лютого 2013.
  2. ↑ Статья в Башкортостан: Краткая энциклопедия[недоступне посилання з Октябрь 2018]
  3. ↑ История кафедры глазных болезней БГМУ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2013.
  4. ↑ Распоряжение Кабинета министров РБ[недоступне посилання з Октябрь 2018]

Посилання