Кузьмин (Щиборівська сільська громада)

село Кузьмин
Герб
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Хмельницький район
Тер. громада	Щиборівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA68040510030059373
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1480
Населення	1894
Площа	5,01 км²
Густота населення	404,79 осіб/км²
Поштовий індекс	31047
Телефонний код	+380 3855
Географічні дані
Географічні координати	49°41′54″ пн. ш. 27°04′41″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	269 м
Водойми	р. Случ
Найближча залізнична станція	з. п. Кузьмин
Місцева влада
Адреса ради	31070, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Щиборівка, вул. Центральна, 12
Карта
Кузьмин
Кузьмин
Мапа
Кузьмин у Вікісховищі

Кузьми́н — село в Україні, у Щиборівській сільській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 1894 особи. Село розташоване на березі річки Случ.

На околицях села виявлено сліди давньоруського поселення XI-XIII ст. Перша писемна згадка про село датується 1462 р.

Село було засновано у 1480 . З 1517 р. містечко отримує магдебурзькі права. З того ж року проводиться кузьминський ярмарок. Входило до складу заснованої Янушем Острозьким Острозької ординації.^[1]

Власниками села були послідовно:

1. до 1517 року — великий литовський князь,
2. з 1517 до 1620 рр. — князі Острозькі
3. з 1620 до 1673 рр. — князі Заславські
4. з 1675 по 1720 рр. — князі Любомирські
5. з 1720 по 1776 рр. — князі Санґушки
6. з 1776 по 1778 рр. — К. Шидловський
7. з 1778 по 1800 рр. — князі Любомирські
8. з 1800 по 1821 рр. — графиня К. Жевуська
9. з 1821 до 1854 рр. — комісія по боргах графині Жевуської
10. з 1854 до 1902 рр. — барони де Шодуари
11. з 1902 по 1905 рр. — В. А. Римський-Корсаков
12. з 1905 по 1917 р.р. — В.А Римський-Корсаков та його спадкоємці і Е. Маньковський.

У 1629 році в Кузьмині було 125 дворів. У 1703 р. за участь у повстанні Семена Палія був арештований війт Кузьмина.

У 1778 році в містечку налічувалося 282 будинки, діяло 6 корчем. У 1825 р. тут діяла підпільна група «Товариства об'єднаних слов'ян».

У XIX ст. в містечку проводилося 12 ярмарків, працювало З водяні млини, кілька вітряків, ґуральня, цегельня, 3 корчми та трактир. З 1869 р. функціонувало однокласне народне училище, з 1892 р. — жіноча церковно-парафіяльна школа. Духовні запити населення задовольняли православна церква та єврейська синагога. З 1905 року в селі діяв дитячий притулок.

Населення Кузьмина у 1913 р. становило 4262 особи. У 1919 р. на березі кузьминського ставка червоними козаками В. Примакова було розбито дивізію військ УНР.

У роки НЕПу тут діяли сільськогосподарське, кредитно-кооперативне, бурякове, рибоводне, споживче, скотарсько-молочарське товариства. В 1924 р. в Кузьмині було створено комуну і сільгоспартіль, які швидко розпалися. Функціонували олійня, декілька крупорушок та круподерток, дві вапнярки, дві цегельні, ковбасня, водяний та паровий млини тощо. Населення у містечку налічувалось більше 4600 людей. У 1930 р. у Кузьмині пройшла «волинка». Розкуркулено 68 дворів. Село (з 1935 р.) відоме своїми п'ятисотеницями. Репресовано понад 20 чоловік.

На фронтах Німецько-радянської війни загинуло 208 чол., жертви серед мирного населення склали 268 чол. З кінця 50-х до початку 90-х р.р. колгосп «Росія» — одна з найстабільніших сільгоспартілей району.

На початку 90-х років жителі Кузьмина взяли активну участь у Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року та президентських виборах. Більше 90 % виборців сказали «так» існуванню незалежної Української держави. З початку російсько-української війни у 2014 році деякі кузьминці брали участь в АТО/ООС. А з початку повномасштабного вторгнення росії в 2022 році, багато кузьминців пішли боронити Батьківщину.

В сьогоденні, у селі діє СК «Кузьминський», ССТ, рибна дільниця, медамбулаторія, середня школа, 7 магазинів, аптека, пошта, АТС. Неподалік від села розташований Кузьминський заказник.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Затверджений в листопаді 1998 року рішенням сесії сільської ради. Автор — В. Ільїнський.

Щит поділений перекинуто-вилоподібно. У першій частині в червоному полі срібний лапчастий хрест; у другій — в лазуровому полі золоте сонце. В третій — в зеленому полі золотий напнутий лук з золотою стрілою, обернений донизу. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний червоною міською короною з трьома вежами.

• Бенюк Василь Олексійович (* 1959) — доктор медичних наук професор, заслужений діяч науки і техніки України.^[3]
• Веселовський Сергій Феофанович — член Української Центральної Ради.
• Глібчук Валентина Антонівна — Член Національної спілки журналістів України. Народилася 11.02.1950 р., с. Кузьмин Городоцького району Хмельницької області. Закінчила факультет журналістики Львівського ордена Леніна держуніверситету ім. Івана Франка. Працювала у редакції райгазети «Радянські Карпати» (смт Путила Чернівецької області). Навчалася у ВПШ у Києві. Продовжила журналістські діяльність у редакції незалежного тижневика «Вільна бесіда» (м. Чернівці), відтак на посаді редактора телекомпанії ТВА.

• Погода в селі Кузьмин [Архівовано 27 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Kuźmin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 9. (пол.)

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.