Кісі Нобусуке

Кісі Нобусуке
яп. 岸信介
Народився 13 листопада 1896(1896-11-13)[1][2][…]
Yamaguchid, Yoshiki districtd, Префектура Ямаґучі, Японська Держава
Помер 7 серпня 1987(1987-08-07)[1][2][…] (90 років)
Токіо-сітіd, Токіо, Японська Держава
Поховання кладовище Фудзіd
Країна  Японська Держава
Місце проживання Музейний парк Готемба Хігасіямаd
Діяльність політик, дипломат, шпигун, bureaucrat
Alma mater Токійський імператорський університет[d], Перша вища школаd, Вища школа префектури Ямагучіd і Токійський університет
Знання мов японська
Заклад Міністерство торгівлі та промисловості Японіїd
Посада член Палати представників Японії[d], прем'єр-міністр Японії, прем'єр-міністр Японії, міністр оборони Японії[d], міністр закордонних справ Японії[d] і державний міністр без портфелюd
Партія Ліберально-демократична партія Японії
Батько Хідесуке Сатоd
Мати Сігейо Сатоd
Родичі Абе Сіндзо
Брати, сестри Сато Ейсаку і Ітіро Сато
У шлюбі з Йосіко Кісіd
Діти Йоко Кісіd і Нобукадзу Кісіd
Автограф
Нагороди
Order of the Rising Sun with Paulownia Flowers, 1st class Grand Cordon of the Supreme Order of the Chrysanthemum Орден Хризантеми орден Квітів павловнії орден Священного скарбу Grand Cross 1st class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany Великий хрест із зіркою та плечовою стрічкою ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною» орден Доброзичливих хмар

United Nations Peace Medald (1979)

Military Medal of Honord

орден Ацтекського орла

Кіші Нобусуке (яп. 岸 信介; 13 листопада 1896(18961113), Табусе — 7 серпня 1987, Токіо) — японський державний діяч. Дід колишнього прем'єр-міністра Японії Абе Сіндзо та міністра оборони Кіші Нобуо.

Біографія

Закінчив Токійський університет (1920).

У 1941 увійшов до кабінету Тодзьо Хідекі як міністр торгівлі та промисловості.

Після того як 1 листопада 1943 створено Міністерство військового постачання, Кісі призначений заступником міністра. У зв'язку з тим, що на чолі міністерства офіційно стояв сам Тодзьо, фактично на Кісі покладено керівництво поточними справами міністерства і всіма питаннями постачання японської армії і флоту.

У 1944 разом з кабінетом вийшов у відставку.

Після закінчення війни був у числі засновників Ліберальної партії.

У 1953 обраний членом парламенту. Був генеральним секретарем Демократичної партії. Один з найбільш впливових членів Ліберально-демократичної партії (ЛДП), засновник однієї з шести найбільших її фракцій.

З 25 лютого 1957 — прем'єр-міністр; робив спроби провести переозброєння Японії, домагався укладення нового договору безпеки з США.

У ході масових протестів проти ратифікації договору та візиту президента Дуайта Ейзенхауера 15 липня 1960 був змушений піти у відставку.

Примітки

Джерела

Посилання