Лазаревич Іван Павлович
Лазаревич Іван Павлович | |
---|---|
Народився |
17 (29) березня 1829 Могильов, Російська імперія |
Помер |
26 лютого (10 березня) 1902 (72 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія |
Поховання | Новодівочий цвинтар |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | лікар, акушер, гінеколог |
Alma mater |
Могильовська чоловіча гімназіяd Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира |
Галузь | акушерство та гінекологія |
Заклад |
Імператорський університет Святого Володимира ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Посада | професор кафедри акушерства, гінекології і дитячих хвороб |
Вчене звання | доктор медичних наук |
Науковий ступінь | професор |
Аспіранти, докторанти | Ясинський Павло Африкановичd |
Відомий завдяки: | акушерські щипці, атлас гінекологічних та акушерських інструментів |
Нагороди |
Іва́н Па́влович Лазаре́вич (17 (29) березня 1829, Могильов (за іншими даними Могилів-Подільський), Російська імперія — 26 лютого (10 березня) 1902, Санкт-Петербург) — видатний російський акушер-гінеколог, лікар медицини, заслужений професор, завідувач кафедрою акушерства, жіночих і дитячих хвороб медичного факультету Харківського Імператорського університету (1863—1885 рр.), родоначальник харківської наукової акушерської школи; винахідник багатьох акушерських інструментів (найвідоміші — так звані «щипці Лазаревича») [1] [2].
Його праці стосуються еклампсії та знеболюванню пологів. Один з перших висловив думку про те, що роди є рефлекторним актом, та залежать від стану центральної нервової системи породіллі.
Життєпис
Народився 17 березня 1829 р. в Могильовскій губернії, у сім’ї дворян. По закінченні у 1848 р. могилівської гімназії вступив до університету в Петербурзі, але згодом переведений на медичний факультет Київського університету. У 1853 р. закінчує університет та залишається працювати асистентом на кафедрі акушерства. Одночасно влаштовується працювати лікарем на Київській фаянсовій фабриці. Окрім цього, І. П. Лазаревич служить асистентом в акушерській клініці професора О. Матвеєва - порадив йому цю роботу Микола Пирогов. Через три роки, у 1856 р., Іван Павлович затверджений помічником директора клініки, з 1859 р. – отримує звання приват-доцента. В 1857 р. захистив дисертацію, яка присвячена вивченню жіночого таза («De pelvis feminae metiendae rationibus»), здобуває ступінь доктора медицини. В 1862 р. обраний екстраординарним, а в 1863 р. - ординарним професором, завідуючим кафедрою акушерства, жіночих та дитячих хвороб медичного факультету Харківського університету, яку він очолював до 1885 року. У 1885 р. затверджений у званні заслуженого професора [3] [4].
Проходив за кордоном вдосконалення гінекологічної практики. За свої акушерські щипці (1865), що не перехрещувалися (так звані «Щипці Лазаревича», або «Російські щипці») і атлас «Гінекологічних та акушерських операцій» (виданий у 1867 р.) отримав Золоту медаль міжнародної виставки в Лондоні (1873 р.). Його щипці стали взірцем для норвезького гінеколога Кіланда, який потім розробив прямостоячі щипці.
У 1862-1887 роках Іван Павлович Лазаревич – професор кафедри акушерства, гінекології і дитячих хвороб Харківського Імператорського університету. Кафедра розміщувалась на базі 6 пологових ліжок в приміщенні разом з хірургічною клінікою. За ініціативою І. П. Лазаревича з 1867 р. клініка розширена до 25 ліжок, що сприяло покращанню навчання та практики студентів. У 1869 р. на основі кафедри Акушерства, гінекології і дитячих хвороб створено Повивальний інститут для підготовки середнього медичного персоналу. Тоді ж до клініки на навчання були прийняті 5 учениць, яких вже готували як акушерок.
У 1885 р. І. П. Лазаревич залишає кафедру. В 1887 р. обраний почесним членом Харківського Медичного товариства та призначений головою медичної комісії при Київському та Казанському університетах. Нагороджений орденом Святого Володимира 3 ступеня.
Згодом, після виходу у відставку повертається до Санкт-Петербурга. Продовжує видавати друковані праці, брати участь у з'їздах лікарів та міжнародних медичних конгресах. На VIII Міжнародному конгресі лікарів (Копенгаген, 1884) він обраний почесним президентом.
Помер Іван Павлович 25 лютого 1902 р. в Петербурзі [2] [3] [4].
Наукова та педагогічна робота
Основна заслуга І. П. Лазаревича є в тому, що акушерство та гінекологія стали розвиватись на високому науковій рівні і це сприяло удосконаленню практичного акушерства. Він уперше в країні поклав в основу викладання акушерства систематичне вивчення анатомії й фізіології жіночого організму. Виявив зв'язок між функціональним станом матки і діяльністю серця плоду. Саме з метою покращення практичних навичок професор Лазаревич наполягав на вивченні акушерства біля ліжка вагітної.
Іван Павлович створив ряд акушерських і гінекологічних інструментів та приладів (всього 28), які ввійшли в акушерську практику і використовуються й досі [2] [3]. Він винайшов гачок для витягування плоду у разі тазового передлежання, вагінальні дзеркала, брефотом для плодоруйнівних операцій, матковий зонд, констриктор для видалення пухлин матки, тазоміри для зовнішнього і внутрішнього вимірювань.
Професор Лазаревич оказав великий вплив на розвиток наукової педіатрії як в Харківському університеті, так і в Україні в цілому.
Його дослідження та праці присвячені еклампсії (та її профілактиці), знеболюванню пологів. Іван Павлович одним із перших висловив думку про те, що пологи є рефлекторним актом, та залежать від стану центральної нервової системи породілля. Першим запропонував і почав робити оваріотомію за наявності фіброміоми. В 1868 р. пропонує використовувати діафаноскопію для діагностики органів малого тазу.
Окрім акушерства Іван Павлович читає курс дитячих хвороб до 1875 року. При І. П. Лазаревичі на кафедрі вперше затверджена приват-доцентура в акушерстві та педіатрії. Завдяки його діяльності кафедра акушерства, гінекології і дитячих хвороб Харківського університету стала одним з провідних центрів наукової думки для лікарів-акушерів [5].
Професор — автор фундаметальної праці «Курс акушерства» (1892). Їм написано та видано понад 90 наукових праць (англійською, німецькою, російською та французькою мовами). Серед яких: підручник в двох томах «Курс акушерства», що видавався двічі (1877 та 1892 рр.), монографії «Деятельность женщин», «Внимание к детям и матерям», «Атлас акушерских и гинекологических операций» (1867).
У 1882 р на Всеросійській промисловій виставці у Москві одержав диплом 1 розряду – «За акушерські інструменти, що користуються почесною популярністю у світі вчених».
Виступав з доповіддю на 5-му Пироговському зібранні (1893 р.)
Був почесним членом багатьох наукових акушерських товариств європейських країн: Воронезького, Київського та Фінляндського медичного товариств, Британського акушерсько-гінекологічного товариства, Бостонського гінекологічного товариства [4] [3].
Звання
- 1857 р. — доктор медицини
- 1859 р. — приват-доцент
- 1862 р. — екстраординарний професор
- 1863 р. — ординарний професор
- 1885 р. — заслужений професор
Нагороди та відзнаки
- 1882 р. — Диплом 1 розряду «За акушерські інструменти, що користуються почесною популярністю у світі вчених»
- Орден Святого Володимира 3 ступеня [3] [4].
Примітки
- ↑ Іван Павлович Лазаревич. Скарбниця Харківської медицини. Постаті : біографічний довідник / за заг. ред. В. М. Лісового. – Харків: ХНМУ, 2015. – С. 65.
- ↑ а б в Паращук, Ю. С. (2003). Лазаревич Іван Павлович (1829-1902). Харків : ХДМУ: Вчені Харківського державного медичного університету / за ред. акад. А. Я. Циганенка. с. 60—61. ISBN 966-7100-35.9.
{cite book}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ (довідка) - ↑ а б в г д Паращук, Ю. С. Лазаревич Іван Павлович (1829-1902). Вірні клятві Гіппократа: розповіді про тих, хто є взірцем для прийдешніх поколінь лікарів / за ред. В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – С. 136-139.
- ↑ а б в г Лазаревич Іван Павлович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
- ↑ Перцева, Ж. Н. [ttp://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/28094 Истоки науки о детских болезнях в Харькове]. Вірні клятві Гіппократа: розповіді про тих, хто є взірцем для прийдешніх поколінь лікарів / за ред. В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – С. 55-60.
Джерела
- Іван Лазаревич [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Українці в світі.
- Ж. М. Перцева . Лазаревич Іван Павлович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=52961
- Гинекология За редакцією академіка НАН України професора В. І. Грищенка ч 1 [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.] // Медицинская онлайн библиотека. — 2013. — 21 травня.
- Лазаревич, Иван Павлович [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.) // Большая биографическая энциклопедия. (рос.)
Посилання
|