Ледгілліт

Ледгілліт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Lhi[2]
Хімічна формула	Pb₄(SO₄)(CO₃)₂(OH)₂
Nickel-Strunz 10	5.BF.40[3]
Dana 8	17.1.2.1
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Колір риси	білий
Інші характеристики
Названо на честь	Leadhillsd[4]
Типова місцевість	Susanna mined[3]
Ледгілліт у Вікісховищі

Ледгілліт (рос. ледгиллит; англ. leadhillite; нім. Leadhillit m) — мінерал, основний сульфат-карбонат (гідроксилсульфокарбонат) свинцю острівної будови.

Хімічна формула: Pb₄(OH)₂ [SO₄][CO₃]₂.

Містить (%): PbO — 82,49; H₂O — 1,69; SO₃ — 7,53; CO₂ — 8,29.

Сингонія моноклінна. Вид призматичний. Псевдогексагональні таблитчасті кристали.

Спайність довершена в одному напрямку. Густина 6,3-6,6 (за К.Фреєм — 2,5). Твердість 2,5-3,0. Безбарвний, білий, блакитний, зелений, жовтий, сірий. Блиск скляний до перламутрового. Іноді має жовте свічення.

Зустрічається в зонах окиснення в свинцево-залізних родовищах разом з вторинними свинцевими мінералами. Поліморфний з сузанітом. Рідкісний.

За назвою родов. Ледгіллс (Шотландія), F.S.Beudant, 1832.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ледгілліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Ледгілліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• Leadhillite — Webmin [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
• Leadhillite — Webmineral [Архівовано 10 квітня 2020 у Wayback Machine.]
• Mindat w/ locations [Архівовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Leadhillite — Mineral galleries