Ленц Емілій Християнович

Ленц Емілій Християнович
нім. Heinrich Friedrich Emil Lenz Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився12 (24) лютого 1804[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія[4][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер29 січня (10 лютого) 1865[2][5] (60 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рим, Папська держава[4][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
·геморагічний інсульт Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик, інженер, винахідник, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДерптський імператорський університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфізика і електротехніка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладІмператорський Санкт-Петербурзький університет[d]
Головний педагогічний інститутd
Петрішулеd
Михайлівське артилерійське училище
Санкт-Петербурзький державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіГеорг Фрідріх Парротd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоРосійська академія наук
Петербурзька академія наук
Прусська академія наук
Туринська академія наук[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоChristian Heinrich Friedrich Lenzd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиQ124837382? Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриRobert Lenzd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зAnna Lenzd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиRobert Lenzd[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Ленц Емілій Християнович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ленц Емілій Христіанович (нім. Heinrich Friedrich Emil Lenz, Німецька: [lɛnts], 12 лютого 1804 — 10 лютого 1865), більш відомий як Еміль Ленц[8][9] — фізик балтійсько-німецького походження, який одним з перших знайшов зв'язок між магнітними полями та електричними полями. Найбільш відоми завдяки формулюванню правила Ленца в електродинаміці у 1834 році.[10]

Біографія

Ленц народився в Дерпт (нині Тарту, Естонія), на той час Ліфляндська губернія в Російській імперії. Після закінчення середньої освіти в 1820 році Ленц вивчав хімію та фізику в Дерптському університеті.[9] Він подорожував з мореплавцем Отто фон Коцебу у його третій навколосвітній експедиції з 1823 по 1826 рік. Під час подорожі Ленц вивчав кліматичні умови та фізичні властивості морської води. Результати були опубліковані в «Мемуарах Петербурзької академії наук» (1831).

Після подорожі Ленц почав працювати в Петербурзькому університеті, де він згодом працював деканом факультету математики та фізики з 1840 по 1863 рік та був ректором з 1863 року до своєї смерті в 1865 році. Ленц теж викладав у Петрішуле[en] 1830 і 1831 роках, а також в Михайлівській артилерійській академії.

Ленц почав вивчати електромагнетизм в 1831 році. Окрім закону, названого на його честь, Ленц також самостійно відкрив закон Джоуля в 1842 році. Щоб вшанувати його зусилля по дослідженню цієї задачі, закон також називається «законом Джоуля-Ленца», названий також на честь Джеймса Прескотта Джоуля.

Ленц брав активну участь у розробці методу гальванізації, яка була винайдена його другом і колегою Морицем фон Якобі. У 1839 році Ленц виготовив кілька медальйонів з використанням гальванотехніки. Разом з гальванічним рельєфом, створеним Якобі у тому ж році, це були перші випадки гальванопластичної скульптури.[11]

Ленц помер у Римі від інсульту.

Невеличкий місячний кратер[en] на зворотньому боці Місяця названий на його честь.

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116911344 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Ленц, Эмилий Христианович // Русский биографический словарь / под ред. Н. Д. Чечулин, М. Г. Курдюмов — СПб: 1914. — Т. 10. — С. 192–194.
  3. ↑ а б в г www.accademiadellescienze.it
  4. ↑ а б Ленц Эмилий Христианович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ Педагоги и психологи мира — 2012.
  6. ↑ Klatt. Lenz, Robert // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1883. — Vol. 18. — S. 279.
  7. ↑ Н. Г. Ленц, Роберт Эмилиевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIа. — С. 539.
  8. ↑ I. Grattan-Guinness (ed.), Companion Encyclopedia of the History and Philosophy of the Mathematical Sciences, Volume 2, Johns Hopkins University Press, 2003, p. 1213.
  9. ↑ а б Lezhneva, Olga. Dictionary of Scientific Biography. Lenz, Emil Khristianovich (Heinrich Fridrich Emil). Т. 8. с. 187—189.
  10. ↑ Lenz, E. (1834), «Ueber die Bestimmung der Richtung der durch elektodynamische Vertheilung erregten galvanischen Ströme [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.]», Annalen der Physik und Chemie, 107 (31), pp. 483—494. A partial translation of the paper is available in Magie, W. M. (1963), A Source Book in Physics, Harvard: Cambridge MA, pp. 511—513.
  11. ↑ Заметки об истории гальванотехники в России в XIX веке. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 30 серпня 2018.{cite web}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)

Посилання