Лео (Макконен)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Макконен.
Лео (Макконен)
Архієпи́скоп Гельсінський і всієї Фінля́ндії
25 жовтня 2001 — 2024
Попередник: Йоганнес Рінне
Наступник: Елія (Валґрен)
До 2018 – Карельський і всієї Фінляндії
Член синоду Фінляндської ПЦ
1975 — 2024
 
Альма-матер: Православна семінарія Йоенсуу (1972) і University of Eastern Finland, Joensuu campusd (1995) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльність: православний священник, поет, єпископ Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження: 4 червня 1948(1948-06-04) (76 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Піелавесі, Куопіоська губернія, Фінляндія Редагувати інформацію у Вікіданих
Єп. хіротонія: 25 лютого 1979

Нагороди:

Орден Святого благовірного князя Данила Московського II ступеня Order of St. Mary Magdalene, 2nd class
орден князя Ярослава Мудрого V ступеня Commander of the Order of the White Rose of Finland Commander First Class of the Order of the Lion of Finland Grand Cross of the Order of the Phoenix Saint Henry Cross

doctor honoris causa from St. Sergius Instituted

 Grand Cross of the Order of the Holy Lamb Cross of Merit of the War Invalides Medal for Military Merits

Order of Saint Mark of Alexandriad

 Ordo Sancti Constantini Magni

CMNS: Лео у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Архієпи́скоп Гельсінський і всіє́ї Фінля́ндії Лев (фін. Leo Makkonen; нар. 4 червня 1948, муніципалітет Піелавесі, область Північна Саво, Фінляндія) — предстоятель Православної церкви Фінляндії. Хіротонія — 25 жовтня 2001. Національність — карел.

Біографія

Народився у карельській родині: тато — Алексантері Макконен (Aleksanteri Makkonen), мати — Євдокія Туса (Jeudokia Tusa). 1972 закінчив Православну духовну семінарію в Куопіо — кафедральному місті ФПЦ. Рукопокладений Митрополитом Гельсінським Іоанном у сан диякона 20 липня 1973, а двома днями пізніше у сан священика. Вчився на педагогічному факультеті університету міста Турку, котрий закінчив 1978.

1973—1979 на викладацькій роботі, зокрема у місті Турку. Одержав диплом магістра православного богослів'я в Університеті Йоенсуу 1995. В українських джерелах транскрипція імені митрополита — Лео, як правило наслідує грецьку традицію — Лев.

Архієрей

  • 25 лютого 1979 рукопокладений у єпископа Йоенсуу, вікарія Карельської єпархії;
  • 1979 обраний митрополитом єпархії Оулу. На кафедру зійшов 1 січня 1980;
  • 1996 висвячений на єпископа єпархії Гельсінкі;
  • 25 жовтня 2001 на Церковному Соборі Фінляндської Православної Церкви обраний архієпископом Карельським і всієї Фінляндії.

Член Синоду ФПЦ з 1975.

Громадська діяльність

Багато зусиль докладає до розвитку карельської культури, в тому числі церковної. Сприяє вивченню карельською мови вірянами ФПЦ, зміцненню карельського національного ідентитету серед пастви, надання офіційного статусу карельській мові у Фінляндії. Голова Товариства карельської мови.

Зв'язки з Україною

Архієпископ Лео кілька разів відвідував Україну із офіційним візитом. Останній раз він перебував в Україні з 8 по 16 травня 2009, брав участь у службах разом з архієреями УПЦ МП:

Я з радістю прийняв запрошення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Володимира, якого знаю вже багато років. Познайомились ми давно, ще коли обидва вчились у Троїце-Сергієвій Лаврі. Протягом нинішнього року ми з ним бачились не одного разу, дуже приємно, що така зустріч відбулася і в Україні. Вчора ми теж добре поспілкувалися з Блаженнішим Владикою Володимиром.

Загалом я з задоволенням сприймаю цю подорож, адже Україна відома у світі як дуже релігійна держава. Мені приємно чути про те, що Українська Православна Церква розвивається і зростає. З радістю чую про те, що тут, на цьому місці, з часом буде збудований великий Кафедральний собор Воскресіння Христового – головний храм Української Православної Церкви.

— [1]

У листопаді 2018 зустрівся з Петром Порошенком, підтримав процес Надання автокефалії Українській православній церкві і сказав, що «Українці мають право створити власну церкву, як мали право фіни 100 років тому»[2].

Примітки

  1. ↑ Архієпископ Карельський і всієї Фінляндії Лев відвідав Україну. Сайт Собору Воскресіння Христового УПЦ[недоступне посилання]
  2. ↑ Фінляндська Православна Церква підтримує автокефалію УПЦ. risu.org.ua (англ.). Процитовано 15 листопада 2018.

Посилання