Леонард Сасскінд

Леонард Сасскінд
англ. Leonard Susskind
Народився	1940(1940) Бронкс, Нью-Йорк, США
Країна	США
Місце проживання	США
Діяльність	Теоретична фізика.
Галузь	фізика
Alma mater	Сіті Коледж і Корнелльський університет (1965)[1][2]
Вчене звання	Felix Bloch Professorship in Physicsd
Науковий керівник	Peter A. Carruthersd
Знання мов	англійська[3][4]
Заклад	Стенфордський університет, Лейденський університет, Тель-Авівський університет, Університет Єшиваd і Лейденський університет[5]
Членство	Національна академія наук США і Американська академія мистецтв і наук
Magnum opus	The Theoretical Minimumd
Посада	директор
Конфесія	агностицизм
Нагороди	премія Сакураї (1998) Премія імені І. Я. Померанчукаd (2008) Science Writing Awardd медаль Дірака Міжнародного центру теоретичної фізики (2023)
IMDb	ID 1475503
Сайт	profiles.stanford.edu/leonard-susskind
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Леонард Сасскінд (англ. Leonard Susskind; 1940) — американський фізик-теоретик, один із творців теорії струн, який викладає у Стенфордському університеті.

Член Національної академії наук США (2000)^[6].

Професор Сасскінд відомий своїми лекціями з основних теоретичних курсів сучасної фізики (так званий теоретичний мінімум)^[7]

Сасскінд народився у Бронксі, (Нью-Йорк), живе тепер у Пало-Альто, штат Каліфорнія. Закінчив нью-йоркський Сіті-коледж зі ступенем магістра наук з фізики в 1962-у, а ступінь доктора філософії отримав у 1965-у в Корнельському університеті. З 1979 Сасскінд — професор фізики в Стенфордському університеті. Зараз професор Сасскінд є директором Стенфордського Інституту Теоретичної Фізики.

Сасскінд зробив значний внесок у розвиток сучасної фізики. У числі його наукових досягнень:

• Введення у адронну фізику одновимірного фундаментального об'єкта — струни;
• Внесок у теорію конфайнмента кварків;
• Розробка калібрувальної теорії в термінах гамільтонової решітки;
• Внесок у струнний опис ентропії чорної діри;
• Розробка матричного опису М-теорії;
• Внесок у розробку голографічного принципу.

У своїй статті 2003 року Сасскінд висловив свої міркування про роль антропного принципу у вирішенні проблеми ландшафту теорії струн. Є співавтором космологічної версії багатосвітової інтерпретації квантової механіки, в якій безліч світів Еверетта ототожнюються з безліччю світів Інфляційного Всесвіту.