Леопольд Кронекер

Леопольд Кронекер
нім. Leopold Kronecker Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився7 грудня 1823(1823-12-07)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Легниця, Прусське королівство[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер29 грудня 1891(1891-12-29)[1][2][…] (68 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Берлін, Німецька імперія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняСтарий цвинтар Святого Матвіяd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаНімецька імперія Німецька імперія
Діяльністьматематик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГумбольдтський університет Берліна
Галузьматематика
ЗакладHU Berlin Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії[6] (14 серпня 1845)
Науковий керівникЙоганн Франц Енке,
Йоганн Петер Густав Лежен-Діріхле
ВчителіЙоганн Петер Густав Лежен-Діріхле і Якоб Штейнер Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніКурт Гензель
Аспіранти, докторантиКурт Гензель[7]
Adolf Kneserd[7]
Ernst Kötterd[7]
Mathias Lerchd[7]
Franz Mertensd[7]
Ludwig Schlesingerd[7]
Paul Stäckeld[7]
Леопольд Ґеґенбауер[7]
Richard Müllerd[7]
Karl Färberd[7]
Ernst Vorsteherd[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство[6]
Леопольдина
Петербурзька академія наук
Угорська академія наук
Російська академія наук
Прусська академія наук[6]
Французька академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:Символ Кронекера,
Теорема Кронекера — Вебера
Брати, сестриHugo Kroneckerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (31 січня 1884)

Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Леопольд Кронекер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Леопо́льд Кро́некер (нім. Leopold Kronecker; *7 грудня 1823, Легніца — †29 грудня 1891, Берлін) — німецький математик.

Діяльність

Член Берлінської АН (1861), професор університету в Берліні, іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1872).

Основні праці з алгебри і теорії чисел, де він продовжив роботи свого вчителя Е.Куммера з теорії квадратичних форм і теорії груп. Велике значення мають його дослідження з арифметичної теорії величин алгебри. Був прихильником «арифметизації» математики, яка, на його думку, повинна бути зведена до арифметики цілих чисел; тільки остання, як він стверджував, є справжньою реальністю. Захищаючи ці погляди, вів наполегливу дискусію з принципами теоретико-функціональної школи Карла Веєрштраса і теоретико-множинної школи Георга Кантора.

Написав понад 120 великих і малих мемуарів, що друкувалися в спеціальних журналах. У своїх дослідженнях Кронекер, шляхом застосування еліптичних функцій, отримав ряд нових даних для теорії чисел. Його «Grundzüge einer arithmet. Theorie der algebraischen Grössen» видані разом із передруком його докторської дисертації «De unitatibus complexis», як ювілейне видання на честь Куммера (Б., 1882), а мемуари «Ueber den Zahlenbegriff» з'явилися в «Philosoph. Aufsätze» (Лпц., 1887), виданих до 50-річного докторського ювілею Едуарда Целлера.

За дорученням Берлінської академії наук Кронекер розпочав видавати твори свого вчителя Діріхле) (т. I, Б., 1890); листування останнього з Кронекером видав Шерінг в «Göttinger Nachrichte» 1885. За сприяння Вейерштрасса, Гельмгольца, Шретера і Фукса, Кронекер продовжував видання «Journal für Mathematik», заснованого Креллем. Дослідження і лекції Кронекера видавалися Netto і Hensel.

Об'єкти, названі на честь Кронекера

а також інші математичні об'єкти.

Див. також

Бібліографія

  • Frobenius G., Genachtnissrede auf Leopold Kronecker, B., 1893

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118567020 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Cantor Kronecker, Leopold // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1906. — Vol. 51. — S. 393–395.
  4. ↑ Кронекер Леопольд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ http://www.stadtentwicklung.berlin.de/cgi-bin/egab/eg.pl?fieldname=grab&search=messel&Search=Start
  6. ↑ а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м Математичний генеалогічний проєкт — 1997.