Литоринове море
| Еволюція Балтійського моря |
|---|
| Плейстоцен |
|
Еємське море (130,000–115,000) Віслинський гляціал (115,000–12,600 BP) |
| Голоцен |
|
Балтійське льодовикове озеро (12 600 — 10 300) Іолдійове море (10 300 — 9 500) Анцилове море (9 500 — 8 000) Мастоглоєве море (8 000 — 7 500) Литоринове море (7 500 — 4 000) Балтійське море (4 000 — сучасність) |
Литоринове море[1] є геологічним етапом солонуватої води у Балтійському морі, який існував близько 7500—4000 років тому якому передувало Мастоглоєве море, перехідний етап від Анцилового озера. Литоринове море названо на честь молюска-літорини (Littorina), що переважає серед молюсків в балтійських водах.
Литоринове море зазнало період трансгресії та максимальної солоності протягом теплого атлантичного періоду. В оптимальний період приблизно 4500 років тому, море містило вдвічі більший обсяг води і охоплювало на 26,5 % більше площі, ніж сьогодні. Наприкінці цього періоду утворився сучасний рельєф, в тому числі лагуни, коси, і дюни.
У цей період листяні ліси помірного поясу освоїли узбережжя та прилеглі регіони.
Посилання
- Wefer, Gerold (2002). Climate Development and History of the North Atlantic Realm. Springer. с. 217–219. ISBN 3540432019.
Примітки
- ↑ Залізняк, Л.Л. Ранній мезоліт України (українська мова) . Київ: Археологія.