Лозове (Роздільнянський район)
село Лозове | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Одеська область |
Район | ![]() |
Тер. громада | Роздільнянська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA51140130270099035 |
Облікова картка | Лозове |
Основні дані | |
Засноване | 1863 |
Перша згадка | 1863 (162 роки) |
Населення | ▼12 (01.01.2019)[1] |
Площа | 0,701[2] км² |
Густота населення | 37,39 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67439 |
Телефонний код | +380 4853 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°56′40″ пн. ш. 30°13′24″ сх. д. / 46.94444° пн. ш. 30.22333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
102 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17 |
Карта | |
Мапа | |
Лозове́ (у минулому — Лезове (до 16 травня 1964 р.), хутір Лозовий, Лозова, Лозов, Лозінга) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 12 осіб. Відноситься до Кошарського старостинського округу.
Історія
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/Russian_Empire_Map_%283_versty%29_30-08_Becilev.jpg/200px-Russian_Empire_Map_%283_versty%29_30-08_Becilev.jpg)
У 1887 році на хуторі Лозов Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 154 чоловіків та 157 жінок[3].
Станом на 20 серпня 1892 року при хуторі Лозов 2-го стану були польові землеволодіння (2466 десятин, 1468 сажнів) Келлера Яківа Карл-Фрідріховича та Келлера Фрідріха Карл-Фрідріховича (поселенці с. Гільдендорф Одеського повіту)[4].
У 1896 році на хуторі Лозовому Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, був 21 двір, у яких мешкало 93 людини (45 чоловік і 48 жінок). В населеному пункті був винний погріб[5].
На 1 січня 1906 року на хуторі Лозова(ий) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, який розташований на балці Лозовій, були десятинники при економії К. й спадкоємця С. Атанасіу; проживали малороси й німці; існували колодязі; 16 дворів, в яких мешкала 101 людина (50 чоловіків і 51 жінка)[6].
В 1916 році в селищі Лозова Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 130 людей (61 чоловік і 69 жінок)[7].
Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Лозова Понятівської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 35 домогосподарств. Для 32 домогосподарів рідною мовою була українська, 2 — німецька, 1 — болгарська. В селищі 181 людина наявного населення (88 чоловіків і 93 жінок). Родина домогосподаря: 87 чоловіків та 93 жінок (1 мешканець). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 5 чоловіків, на заробітках — 1 чоловік[8].
Під час Голодомору в Україні 1932—1933 років в селі загинуло 2 людини:
- Шмаутц Марія
- Шмаутц (дитина Шмаутц Марії)[9].
Станом на 1 вересня 1946 року хутір Лезовий входив до складу Понятовської сільської ради[10].
Виконавчий комітет Одеської обласної Ради народних депутатів рішенням від 22 травня 1989 року вніс в адміністративно-територіальний устрій Роздільнянського району зміни утворивши Кошарську сільраду з центром в селі Кошари і сільській раді підпорядкував село Лозове Понятівської сільради[11].
У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Кошарської сільради.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 183 особи, з яких 85 чоловіків та 98 жінок.[12]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 39 осіб.[13]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[14]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 82,05 % |
російська | 12,82 % |
молдовська | 5,13 % |
Див. також
Примітки
- ↑ Паспорт Кошарської сільської ради. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
- ↑ Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 14.(рос.)
- ↑ Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 46.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 381.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 148.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 319.(рос.)
- ↑ Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 30-31.(рос.)
- ↑ Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Одеська область. Частина I. Редакційна колегія (співголови — М. Д. Сердюк і М. Л. Скорик), автори-упорядники Л. І. Білоусова (керівник), М. Г. Батуріна, А. Є. Бух, О. В. Мартиненко, Г. М. Паніван. — Одеса: Астропринт, 2008. — С. 859
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1989 — № 26 — с. 283 [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.].
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
![]() |
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |