Львівська академічна гімназія

Львівська академічна гімназія імені Івана Золочевського
	Гімназія. Парадний вхід
Тип	Гімназія
Країна	Україна
	49°50′06″ пн. ш. 24°00′44″ сх. д. / 49.8350074° пн. ш. 24.0122690273448° сх. д.
Засновано	24 жовтня 1784
Директор	Юхман Леся Ігорівна
Адреса	вул. Степана Бандери, 14, м. Львів
Сайт	lag.lviv.ua
	Львівська академічна гімназія у Вікісховищі

^[1]Льві́вська академі́чна гімна́зія при національному університеті «Львівська Політехніка» (скорочено: ЛАГ) — найстаріша гімназія з українською мовою викладання. Заснована за розпорядженням цісаря Йосифа II від 24 жовтня 1784 року. Будівля Гімназії розташована на вулиці Степана Бандери, 14, ліворуч від головного корпусу Львівської Політехніки.

Історія закладу

Академічна гімназія створена як складова частина Львівського університету (Академії), тому отримала назву «академічна». Початково була продовженням академічної гімназії єзуїтів (початково колегії, 1591).

Випускників гімназії зараховували до університету без вступних іспитів. Напочатку гімназія мала 5 класів, з 1818 року — шість, від 1849 року — 8-класна класична гімназія. Мовою викладання, до 1849 року, була латинська, згодом — німецька. 3 1867 року у початкових класах всі навчальні предмети викладали українською мовою, а з 1874 року — в усіх класах. Перший випускний іспит («матура») українською мовою відбувся в травні 1878 року.

Спочатку гімназія містилася в університетському будинку на вул. Театральній, у 1831-1862 роках — у Бернардинському монастирі (у той період її також називали бернардинською)^[2], з 1862 року — у Народному Домі на вул. Театральній, 22. У 1907 році «головний заклад» гімназії переїхав у новий будинок на вул. Л. Сапіги, 14 (нині — вул. С. Бандери), а в Народному Домі продовжувала діяти філія. У серпні 1934 року філія перебралася до Палацу Семеньських, де функціонувала до 1939 року; у тих роках її директором був пропольськи налаштований Михайло Залеський. При філії діяв математично-фізичний ліцей, куди набирали після 4-х років навчання в гімназії.

У навчальному році 1913/14 у гімназії навчалося понад 1100 учнів. Під час російської окупації Львова у 1914-1915 роках частина викладачів гімназії створили у Відні українські гімназійні курси; з осені 1915 року відновлено навчання у Львові. За реформою 1932 року Академічна гімназія реорганізована в 4-класову гімназію і три 2-річні ліцеї. Від 1933 року до гімназії дозволено приймати також дівчат.

У 1911 року при Академічній гімназії виникли перші українські пластові гуртки. У 1912 році при цій гімназії провели першу пластову присягу.

У 20-30-х роках XX століття значна частина учнів гімназії були членами української молодіжної організації «Пласт». В Академічній гімназії також діяли нелегальні юнацькі осередки Української Військової Організації та Організації Українських Націоналістів, до складу яких входили учні старших класів. Багато педагогічних і наукових досліджень викладачів Академічної гімназії опубліковано в щорічних «Справозданях» («Звітах»).

У 1939 році Академічну гімназію реформували в середню загальноосвітню школу (середня школа № 1), у 1941-1944 рр. — знову діяла як українська гімназія.

Відомі учні та викладачі

У різні часи викладали в Академічній гімназії: Іван Боберський, Анатоль Вахнянин, Михайло Возняк, Михайло Галушинський, І. Зелінський, Ілля Кокорудз, Філарет Колесса, Іван Крип'якевич, Василь Лаба, Микола Лебідь, Станіслав Людкевич, Омелян Огоновський, Олена Степанів-Дашкевич та ін. Першим директором української Академічної гімназії у 1867-1892 роках був о. Василь Ільницький (перед цим директор Тернопільської вищої класичної гімназії^[3]). Директорами в різні роки були Едвард Харкевич (1892-1911), Ілля Кокорудз (1911-1927), Микола Сабат (1927-1930), Денис Лукіянович, Іван Бабій (1931-1934), Мечник Петро та інші.

У гімназії свого часу навчалися: Андрій Франко^[4], Тарас Франко^[5], Петро Франко^[6], Зиновія Франко, Євген Коновалець, Євген Петрушевич, Анатоль Курдидик, Степан Шухевич, Роман Шухевич, Роман Сушко, Василь Кучабський, Мирон Кордуба, Петро Артимович, Іван Лисяк-Рудницький, Любомир Полюга та інші.

Сучасність

1993 року гімназія була відроджена. Має тісні зв'язки з Національним університетом «Львівська політехніка».

Львівська академічна гімназія має тісні зв'язки зі школами з усього світу, зокрема в Австрії та Німеччині. Учні навчального закладу беруть участь у численних міських та Всеукраїнських олімпіадах і займають призові місця.

У 2008 році на обласному конкурсі друкованих шкільних видань «Гостре перо», редколегія гімназійної газети «Світ гімназії» зайняла перше місце.

Адміністрація

Заступники:

Чумак Любов Євстафіївна
Петрусь Ірина Романівна
Цмоць Галина Ярославівна
Кукляк Ігор Михайлович

Звіти

1880 1887 1891 1893 1913 1914

Примітки

↑ З., Маланяк, Богдан (2008). The Ukrainian Gymnasium, Regensburg, Germany,1945-1949 : our reunions and legacies : pictorial review of past and present = Українська гімназія, Реґенсбурґ, Німеччина 1945-1949 : наші зустрічі та спадщина : фотоогляд минувшини і сучасности.. [publisher not identified]. OCLC 462158036.
↑ Ірина Котлобулатова. Проєкт «Міський медіаархів»: Бернардинський монастир. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
↑ Кушнерик Г., Медведик П. Ільницький Василь Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 682. — ISBN 966-528-197-6.
↑ Андрій Франко 1912-1913 рр. // Віртуальний музей Іван Франко у Києві. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
↑ Свідоцтво про закінчення Тарасом Франком 4 класу Академічної гімназії // Віртуальний музей Іван Франко у Києві. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
↑ Свідоцтво Петра Франка за друге півріччя 1905/1906 р. навчання у Львівській академічній ґімназії // Віртуальний музей Іван Франко у Києві

Джерела

Львівська академічна гімназія у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Львів»
	Львівська академічна гімназія у Вікісховищі^?

Академічна гімназія у Львові // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 33.
Мельник І. Львівська академічна гімназія [Архівовано 12 червня 2012 у Wayback Machine.] // Поступ. — 2005 (10 вересня).
Мельник І. 230 років Академічній гімназії [Архівовано 30 березня 2017 у Wayback Machine.] // Zbruč
Петровська Н. В. Історія Української академічної гімназії у Львові: навчальний посібник для учнів 5-го (1-го гімназійного) класу. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. — 80 с. — ISBN 978-617-607-386-4.
Середа О. АКАДЕМІЧНА гімназія у Львові [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 51. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Середа О. Академічна гімназія у Львові [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Шухевич С. «Моє життя. Спогади» [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]. — Лондон: Українська видавнича спілка, 1991.

Посилання

Т. Д. Кочубей Академічна гімназія у Львові [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Офіційний сайт гімназії [Архівовано 4 червня 2011 у Wayback Machine.]
Степан Шухевич [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].

[1] З., Маланяк, Богдан (2008). The Ukrainian Gymnasium, Regensburg, Germany,1945-1949 : our reunions and legacies : pictorial review of past and present = Українська гімназія, Реґенсбурґ, Німеччина 1945-1949 : наші зустрічі та спадщина : фотоогляд минувшини і сучасности.. [publisher not identified]. OCLC 462158036.

[2] Ірина Котлобулатова. Проєкт «Міський медіаархів»: Бернардинський монастир. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.

[3] Кушнерик Г., Медведик П. Ільницький Василь Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 682. — ISBN 966-528-197-6.

[4] Андрій Франко 1912-1913 рр. // Віртуальний музей Іван Франко у Києві. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.

[5] Свідоцтво про закінчення Тарасом Франком 4 класу Академічної гімназії // Віртуальний музей Іван Франко у Києві. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.

[6] Свідоцтво Петра Франка за друге півріччя 1905/1906 р. навчання у Львівській академічній ґімназії // Віртуальний музей Іван Франко у Києві

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]