Магнус Юліус Делагарді

Магнус Юліус Делагарді швед. Magnus Julius De la Gardie
Народження:	14 квітня 1669(1669-04-14)[1]  Стокгольм, Швеція
Смерть:	28 квітня 1741(1741-04-28)[1] (72 роки)  Стокгольм, Швеція
Країна:	Швеція
Освіта:	Університет Уппсала
Батько:	Аксель Юліус Делагарді
Мати:	Sofia Juliana Freiin Forbusd[2]
Шлюб:	Гедвіг Катарина Делагарді (1695-1745)
Діти:	Брита Софія Делагардіd, Ева Екеблад, Понтус Фредрік Делагардіd, Ульрик Густаф Делагардіd, Карл Юліус Делагардіd і Гедвіг Катарина фон Ферсенd
Медіафайли у Вікісховищі

Граф Магнус Юліус Делагарді (швед. Magnus Julius De la Gardie;14 квітня 1669, Стокгольм — 28 квітня 1741, Стокгольм) — шведський генерал-лейтенант (16 січня 1717 року), член ріксроду, президент Комерц-колегії, член партії «капелюхів».

Син Акселя Юліуса Делагарді. Закінчив Уппсальский університет.

З 1689 року на французькій королівській службі. Лейтенант, а з 1691 року капітан. Брав участь у війні Аугсбургської ліги, а пізніше у війні за Іспанську спадщину. В 1703 році став підполковником, а в 1707 році — полковником.

У 1709 році повернувся до Швеції. Полковник Далекарлійського піхотного полку. Учасник битв при Хельсінгборгу (1710 рік) і Гадебуші (1712 рік). Генерал-майор з 23 березня 1713 року. Учасник норвезьких походів 1716 і 1718 років. З 16 січня 1717 року генерал-лейтенант.

Його дочка, в шлюбі Єва Екеблад, стала першою жінкою в Шведській королівській академії наук. Онучка Гедвига Делагарди — дружина Р. М. Армфельта, першого президента Шведської академії.

• Peter Wieselgren, Handlingar ur Grefl. De la Gardiska bibliotheket på Löberöd, Lund : 1831.
• Nordisk Familjebok, Stockholm: Nordisk familjeboks förlags aktiebolag, 2 ed. 1904.