Мадяраби

Мадяраби (угор. magyarabok) — плем'я, яке проживає в Нубії, на кордоні Єгипту і Судану. Імовірно, складається з нащадків угорців, які прибули до Нубії в XVI столітті для несення прикордонної служби, і змішалися з місцевими племенами. Чисельність мадярабів за різними даними оцінюється від 10—12 (оцінка сходознавця Іштвана Фодора[1]) до 60 тисяч чоловік (оцінка прессекретаря Товариства мадярабів Мохамеда Хасана Османа[2]).

Етимологія

Назва «мадяраб» не є портмантом слова «мадяр» та «араб», як це прийнято вважати. Радше за все, це конкатенація термінів «мадяр» та «аб», що на нубійських мовах просто означає «плем'я», тобто «плем'я мадярів».

Історія

Імовірно, угорці що прийняли іслам, опинилися в Єгипті в 1517 році, коли султан Османської імперії Селім I прийняв їх на службу і направив охороняти нубійський кордон. За легендами мадярабів, вони походять від якогось Ібрагіма ель-Мадяра, воєначальника з Буди, у якого народився син Алі від місцевої нубійки; Алі, зі свого боку, мав п'ятьох синів, які нібито і стали родоначальниками всієї громади мадярабів. Знову «відкриті» мадяраби були в 1920-х роках мандрівником Ласло Алмаші. У 1992 році вони були прийняті до Всесвітньої ради угорців.

Зараз мадяраби забули угорську мову, але їхня говірка має певні риси цієї мови.

Близько 400 мадярабів живуть у Каїрі. Ще одна громада, відмінна від мадярабів, але також виводить своє походження з Угорщини (правда, що відносить свою появу в Африці до часів Марії-Терезії), проживає в Асуані.

Примітки

  1. ↑ Hering József: Magyarok a Nílus mentén [Архівовано 13 лютого 2005 у Wayback Machine.], beszélgetés Fodor Istvánnal és Koltay Erikával. Magyar Demokrata, 4. évfolyam 28-29. szám, 1997. július 17.
  2. ↑ Magyar törzs él Afrika szívében [Архівовано 9 липня 2009 у Wayback Machine.], Blikk, 2006. május 26.

Посилання