Марджорі Бултон

Марджорі Бултон
англ. Marjorie Boulton Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася7 травня 1924(1924-05-07)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Теддінгтон, Мідлсекс, Англія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла30 серпня 2017(2017-08-30)[4][2] (93 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоетеса, есперантистка, письменниця, біограф, драматургиня, esperantologist Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботипоезія, література[5] і есперанто[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСомервілл-коледж[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівесперанто Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія есперанто (30 серпня 2017) Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди

Fine Arts Competitions of UEAd

FAME awardd (1998)

Почесний член Всесвітньої есперанто-асоціаціїd

CMNS: Марджорі Бултон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Марджорі Бултон (англ. Marjorie Boulton; 7 травня 1924, Теддінгтон — 30 серпня 2017) — англійська письменниця і драматургиня, що писала англійською та мовою есперанто; есперантологиня; одна з найбільш відомих представниць «англійської школи» в есперантській поезії[7]. Член Академії есперанто (1967)[8]. Президент тематичної есперантської організації Kat-amikaro[9] та есперанто-клубу ODES в Оксфорді[10].

Життєпис

Народилася 7 травня 1924 року, англійка. Навчалася в Оксфордському університеті (Сомервіль коледж); здобула докторський ступінь з літературознавства[11]. За фахом — викладач англійської мови та літератури. З 1949 року — есперантист. Автор понад 20 книг на есперанто й англійською мовою[12].

У 1998 році ушанована Аленської премії за внесок в есперанто-культуру[eo][13].

Літературна діяльність

Перу М. Бултон належать кілька збірників віршів і поем, збірник театральних п'єс «Жінка біля кордону»[14] та ряд прозових творів. М'який гумор, чітка гуманістична спрямованість віршованих мініатюр і поем поетеси висувають її в ряд найбільш талановитих есперантистських поетів[15].

За публікацією віршів М. Бултон в есперантській періодиці рушила її дебютна поетична збірка «Контральто»[16], видана у 1955 р. При написанні творів, що увійшли в збірку, поетеса надихалася багатим досвідом викладача і мандрівника (вона брала участь, зокрема, у роботі багатьох есперантистських конгресів)[17][18].

Від збірки до збірки тематика поетичних творів М. Бултон стає все більш різноманітною. Якщо в її збірці «Частинки»[19], були переважно показані проблеми XX століття проблеми, що тривожили людину, то збірка «Сто веселих пісень»[20] складається з віршованих мініатюр, зображають світлі сторони життя і відрізняються тонким гумором[17].

Улюблений віршований розмір поетеси — п'ятистопний ямб. У своїх поетичних творах вона активно користується дисонансними римами, нанизуючи їх цілими нитками: lumo — amo — komprenemo, mondo — grundo — legendo тощо[21].

У книгу «Жінка біля кордону»[14] увійшли одноактні п'єси різноманітного змісту — ліричні й трагічні, дидактичні та фантастичні. Успіхом користувалася драма М. Бултон «Бути чи не бути» (есп. Esti aŭ ne esti), що оповідає про страхітливі наслідки війни з застосуванням ядерної зброї й поставлена Угорським есперанто-театром[17].

В 1960 г. М. Бултон опублікувала англійською мовою «Біографію Заменгофа», де були представлені й до того часу невідомі документи про життя основоположника есперанто. у 1962 р. ця книга вийшла[22] в перекладі на есперанто[17]; історики есперанто-руху відносять її до числа найкращих з чинних біографій Л. Л. Заменгофа[23].

Найважливіші твори

  • Boulton M. Kontralte. — La Laguna: Stafeto, 1955.
  • Boulton M. Cent ĝojkantoj. — Chorleywood, 1957.
  • Boulton M. Eroj. — La Laguna: Stafeto, 1959.
  • Boulton M. Virino ĉe la landlimo. — Kopenhago, 1959.
  • Boulton M. Zamenhof, aŭtoro de Esperanto. — La Laguna: Stafeto, 1962.
  • Boulton M. Dekdu piedetoj. — Eastbourne, 1964.
  • Boulton M. Okuloj. — La Laguna: Stafeto, 1967.
  • Boulton M. Ne nur leteroj de plum-amikoj. — Tyreso: Inko, 2000.

Примітки

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
  3. ↑ Gorecka H., Korĵenkov A. Nia diligenta kolegaro: Biografioj de 200 eminentaj esperantistoj — Litova Esperanto-Asocio, Sezonoj, 2018. — 500 екз.
  4. ↑ edukado.net — 2001.
  5. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ Marjorie Boulton, Esperanto expert and poet – obituary / C. Evans — London: 2017. — ed. size: 622719 — ISSN 0307-1235; 1477-3805
  7. ↑ Токарев, 1991, с. 159.
  8. ↑ Akademio de Esperanto. Membraro. // TTT-ejo de l'Akademio de Esperanto. Архів оригіналу за 29 жовтня 2015. Процитовано 26 лютого 2016.
  9. ↑ Starto, 1996, n-ro 5 (172). // TTT-ejo de Ĉeĥa Esperanto-Asocio. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
  10. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2013. Процитовано 27 травня 2016.{cite web}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Marjorie Boulton. Архів оригіналу за 25 жовтня 2009. Процитовано 25 жовтня 2009.
  12. ↑ Королевич, 1989, с. 171.
  13. ↑ Marjorie Boulton. // TTT-ejo de la reta enciklopedio Eo.encyclopedia.pink. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
  14. ↑ а б Boulton M.  Virino ĉe la landlimo, 1959.
  15. ↑ Токарев, 1991, с. 159—160.
  16. ↑ Boulton M.  Kontralte, 1955.
  17. ↑ а б в г Королевич, 1989, с. 172.
  18. ↑ Marjorie Boulton на Конгрессе в Тампере, 1995. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 травня 2016.
  19. ↑ Boulton M.  Eroj, 1959.
  20. ↑ Boulton M.  Cent ĝojkantoj, 1957.
  21. ↑ Токарев, 1991, с. 160—161.
  22. ↑ Boulton M.  Zamenhof, aŭtoro de Esperanto, 1962.
  23. ↑ Токарев, 1991, с. 160.

Література

  • Королевич А. И. Книга об эсперанто. — К.: Наукова думка, 1989. — 256 с. — ISBN 5-12-000985-9.
  • Токарев Б. В. Об эсперантской поэзии // Проблемы международного вспомогательного языка. — М.: Наука, 1991. — 263 с. — ISBN 5-02-016810-6. — С. 143—161.