Марстон Морс

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Марстон Морс
Harold Calvin Marston Morse
Ім'я при народженні	англ. Harold Calvin Marston Morse
Народився	24 березня 1892(1892-03-24) Вотервіль, Кеннебек, Мен, США
Помер	22 червня 1977(1977-06-22) (85 років) Принстон, Мерсер, Нью-Джерсі, США[1]
Поховання	Pine Grove Cemeteryd[2][3]
Країна	США
Діяльність	математик, тополог, викладач університету
Alma mater	Гарвардський університет
Галузь	математика
Заклад	Інститут перспективних досліджень[4]  Гарвардський університет[4]  Корнелльський університет[4]  Браунський університет[4]  Гарвардський університет[4]
Посада	голова[5]
Науковий керівник	Біркгоф Джордж Девід
Аспіранти, докторанти	Sumner Byron Myersd[6]  Gustav A. Hedlundd[6]  Emilio Bajadad[6]  Arthur Everett Pitcherd[6]  Arthur Sardd[6]  George Booth Van Schaackd[6]  Walter Leighton, Jr.d[6]  Stewart Scott Cairnsd[6]  Albert Eldred Currierd[6]  Jiang Zehand[6]  Nancy Coled[6]  George Booth Van Schaackd[6]  Arthur Barton Brownd[6]  Bradford Fisher Kimballd[6]  Donald Everett Richmondd[6]
Членство	Гайдельберзька академія наук  Національна академія наук США  Американська академія мистецтв і наук
Війна	Перша світова війна
Відомий завдяки:	математик
У шлюбі з	Louise Jefferys Morsed[7][8]  Celeste Phelpsd
Діти	Dryden Phelps Morsed
Нагороди	меморіальна премія Бохера (1933) doctor honoris causa from the University of Parisd (1946) Гіббсівська лекція (1952) Q126658920? (1953)
Марстон Морс у Вікісховищі

Марстон Морс (англ. Marston Morse; 24 березня 1892, Вотервіль, США — 22 червня 1977, Принстон, США) — видатний американський математик. Автор близько двохсот наукових праць і восьми книг. Основні роботи в області аналізу (в дійсній та комплексній області), теорії диференціальних рівнянь, геометрії, топології, варіаційного числення.

Широко відомий перш за все завдяки своїм видатним результатами в аналізі, варіаційному численні і диференціальній топології, що описує зв'язок алгебро-топологічних властивостей топологічного простору з критичними точками функціоналів, заданих на ньому, званим зараз теорією Морса. Широко відома також лема Морса, що міститься в опублікованій ним роботі «Співвідношення між критичними точками дійсної функції n незалежних змінних» (1925).

Нагороджений премією Бохера за свою роботу «Основи варіаційного числення в цілому в просторі m розмірностей» (1933). Президент Американського математичного товариства (1941—1942).

• Морс М. Вариационное исчисление в целом. — Ижевск : РХД, 2010. — 512 с.
• Morse M. Global variational analysis: Weierstrass integrals on a Riemannian manifold. — Princeton University Press, 1976.
• Morse M. Lectures on analysis in the large. — Princeton University Press, 1947.
• Morse M. Topological methods in the theory of functions of a complex variable. — Princeton University Press, 1947.
• Morse M. Variational analysis: critical extremals and Sturmian extensions. — Wiley, 1973.
• Morse M., Cairns S. Critical point theory in global analysis and differential topology. — Academic Press, 1969.

• Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Марстон Морс в архіві MacTutor (англ.)
• Марстон Морс(англ.) у проєкті «Математична генеалогія».