Марта Аргеріх

Марта Аргеріх
ісп. Martha Argerich Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Дата народження5 червня 1941(1941-06-05)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих (83 роки)
Місце народженняБуенос-Айрес, Аргентина[4][5]
Роки активності1945 Редагувати інформацію у Вікіданих — тепер. час
Громадянство Аргентина[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
 Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїпіаністка
ВчителіVincenzo Scaramuzzad[5] Редагувати інформацію у Вікіданих, Friedrich Guldad Редагувати інформацію у Вікіданих і Артуро Бенедетті Мікеланджелі Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрикласична музика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиDeutsche Grammophon Редагувати інформацію у Вікіданих, EMI Редагувати інформацію у Вікіданих, Philips Recordsd Редагувати інформацію у Вікіданих, EMI Classicsd Редагувати інформацію у Вікіданих, Philips Classics Recordsd Редагувати інформацію у Вікіданих і Decca Records Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Командор ордена Мистецтв і літератури офіцер ордена Мистецтв та літератури командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»

Praemium Imperiale (2005)

Міжнародний конкурс виконавців у Женеві (1957)

diamond Konex awardd (1999)

Arrau Medald (1997)

 Нагорода Центру ім. Кеннеді Gold Medal of Merit in the Fine Arts

Премія Echo Klassik інструменталісту рокуd (2013)

Steinway artistd

Classical BRIT Awards

У шлюбі зChen Liang-Shengd Редагувати інформацію у Вікіданих і Charles Dutoitd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиLyda Chen-Argerichd Редагувати інформацію у Вікіданих, Stéphanie Argerichd Редагувати інформацію у Вікіданих і Annie Dutoitd Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Марта Аргеріх (інакше — Аргеріч, ісп. Martha Argerich; нар. 5 червня 1941, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинсько-швейцарська піаністка.

Біографія

По материнській лінії походить з єврейської родини, чиї батьки емігрували з царської Росії від погромів до Аргентини і при підтримці Єврейського колонізаційного товариства оселилися в одній з колоній барона Моріса де Гірша. Батько і мати Маргарити Агеріх були активістами соціалістичної партії[6].

Марта почала грати в три роки, публічно дебютувала виконанням концерту Моцарта у 8-ми річному віці. 1955 року родина переїхала до Європи, вчилася у Артуро Бенедетті Мікеланджелі, Штефана Ашкеназі.

1957 року стала переможницею Женевського міжнародного музичного конкурсу й міжнародного конкурсу піаністів імені Бузоні; 1965 року — переможницею міжнародного конкурсу піаністів імені Шопена у Варшаві. 2005 року — лауреатка премії Греммі за найкраще виконання камерної музики (разом з Михайлом Плетньовим), в 2006 — за найкраще інструментальне виконання з оркестром (з Клаудіо Аббадо і Малерівським камерним оркестром). Визнана гідною Імператорської Премії Японії (2005). Про неї знято документальний фільм Жоржа Гашо «Марта Аргерич: Нічна розмова» (2002)[7].

Її репертуар охоплює широке коло композиторів від Й. С. Баха до Шнітке, проте переважають автори-романтики (Шопен, Шуман). Виступала також в ансамблях з Ґідоном Кремером, М.Майським та іншими.

Відзнаки та премії

  • За великі заслуги у сфері культури почесна громадянка міста Лугано (2010).

Особисте життя

Аргеріх була одружена тричі. Від першого шлюбу з композитором Чен Лянг Шенгом (кит.: 陈亮声) має дочку Ліду[es], скрипальку. У 1969—1973 роках Аргеріх була одружена зі швейцарським диригентом Шарлем Дютуа[en], від якого має дочку Анні Дютуа, акторку і журналістку. У 1970-х Аргеріх була одружена з піаністом Стівеном Ковачевичем[en]. Від нього має дочку Стефані, кінорежисерку і продюсерку, яка 2012 року випустила документальний біографічний фільм про свою матір Bloody Daughter. Разом з другим і третім колишніми чоловіками Аргеріх продовжує виступати разом.

З 1954 року Аргеріх мешкає у Європі. Жила у Бельгії, Швейцарії, громадянство якої має, і Франції.

1990 року у Аргеріх біло діагностовано меланому. Після лікування рак перейшов у стадію ремісії, але 1995 року був рецидив. Після експериментального лікування у США хвороба знаходиться у стадії ремісії донині.

Примітки

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Concerts, Biography & News — BBC, 2000.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123997631 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б в https://www.francemusique.fr/personne/martha-argerich
  6. ↑ Jean-Pierre Thiollet, 88 notes pour piano solo, «Solo nec plus ultra», Neva Editions, 2015, 50. ISBN 978 2 3505 5192 0.
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 27 червня 2008.{cite web}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання