Марфа Рабкова

Марфа Рабкова
ПсевдоМарфа Рабкова[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася6 січня 1995(1995-01-06)[2] (30 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Білорусь Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьправозахисниця, політичний в'язень Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПравозахисний центр «Вясна» Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рабкова.

Марфа Рабкова(Марія Рабкова) (біл. Марыя Аляксандраўна Рабкова, Марфа Рабкова, рос. Марфа Рабкова; нар. 6 січня 1995) — білоруська правозахисниця, член правозахисного центру «Вясна», заарештована білоруською владою за трьома статтями Кримінального кодексу Білорусі і відправлена 2020 року до СІЗО № 1 у Піщаловському замку. У 2021 році разом із трьома іншими заарештованими білоруськими правозахисниками нагороджена премією «Людина людині».[3]

Життєпис

Марфа (Марія) Рабкова народилася 1995 року[4]. У 2012 році вступила до Білоруського державного педагогічного університету імені Максима Танка за спеціальністю «Біологія та географія». 2016 року була змушена припинити навчання через тиск керівництва вишу після участі в протестній акції біля будівлі університету[5]. Намагалася відновитись у Могилівському державному університеті для завершення навчання за тією самою спеціальністю, але, за власними словами, комісія намагалася не допустити її зарахування. В подальшому Марфа Рабкова не могла працевлаштуватися[5]. У 2017 році вступила до Європейського гуманітарного університету у Вільнюсі в Литві за спеціальністю «Міжнародне право та право ЄС»[5]. Декілька років вона займалася правозахисною діяльністю[6]. 2019 року очолила волонтерську службу правозахисного центру «Вясна» в Білорусі[5].

У 2020 році Марфа Рабкова працювала спостерігачем від ПЦ «Вясна» на виборах президента Білорусі 2020 року[7]. На початку масових протестів вона почала документувати докази тортур та знущань з боку силовиків проти учасників акцій протесту[7]. 17 вересня 2020 року її було затримано в Мінську співробітниками Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією МВС Республіки Білорусь, у квартирі, де вона жила з чоловіком, було проведено обшук[4]. Спочатку її затримали в рамках кримінальної справи за статтею 293, частина 3 Кримінального кодексу Білорусі («Навчання або інша підготовка осіб для участі в масових заворушеннях, або фінансування такої діяльності»)[7]. 19 вересня 2021 року її перевели до СІЗО № 1 у Піщаловському замку м. Мінська[4]. Підставою для звинувачення стала матеріальна допомога, яку Рабкова надавала засудженим за мирні протести людям для оплати штрафів[6]. Кілька білоруських правозахисних організацій визнали її політичним в'язнем[4]. Міжнародні правозахисні організації Amnesty International, Front Line Defenders і Observatory for the Protection of the Human Rights Defenders вимагали її негайного та беззастережного звільнення[4]. У листопаді 2020 року шефство над Рабковою взяла депутат Бундестагу Агнешка Бруггер[8]. У СІЗО здоров'я Марфи Рабкової погіршилося; вона скаржилася на біль у животі, біль у зубах та запалення лімфатичних вузлів, проте адміністрація СІЗО кілька місяців відхиляла прохання про надання медичної допомоги[9]. За словами чоловіка, за рік перебування в СІЗО Марфа перехворіла на коронавірус і схудла на 20 кг, у неї знижувався артеріальний тиск, і вона кілька разів непритомніла[6]. Під час перебування у СІЗО в неї помер батько, але її не відпустили попрощатися з ним[6].

11 лютого 2021 року Рабковій було пред'явлено нові звинувачення за двома іншими статтями: 130, ч. 3 («Розпалювання соціальної ворожнечі до влади групою нез'ясованих осіб») та ст. 285 (ч. 2 «Участь у злочинній організації»)[4].

6 вересня 2022 року Рабкову засудили до 15 років колонії, а також штрафу[10].

Нагороди та відзнаки

У 2021 році Марфі Рабковій разом із трьома іншими заарештованими білоруськими правозахисниками була присуджена міжнародна премія «Людина людині» (лат. Homo homini)[11].

Примітки

  1. ↑ https://spring96.org/be/news/108969
  2. ↑ https://prisoners.spring96.org/be/person/marfa-rabkova
  3. ↑ Cena Homo Homini. Člověk v tísni (чес.). Процитовано 29 січня 2023.
  4. ↑ а б в г д е Marfa Rabkova, human rights activist, coordinator of Viasna's Volunteer Service. Правозахисний центр «Вясна» (англ.). Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 13 березня 2022.
  5. ↑ а б в г Переживала, что “недоученная”. Студенческий путь Марфы Рабковой. Правозахисний центр «Вясна» (рос.). Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
  6. ↑ а б в г Правозащитница год в тюрьме: история Марфы Рабковой. Deutsche Welle (рос.). 22 вересня 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
  7. ↑ а б в Требуем немедленного освобождения политзаключенной, правозащитницы ПЦ ”Весна" Марфы Рабковой. Правозахисний центр «Вясна» (рос.). Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
  8. ↑ Bundestagsabgeordnete übernehmen Patenschaften für Marfa Rabkova, Raman Bahnavets und Stanislau Mikhailau (нім.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
  9. ↑ Amnesty International: Потребуйте начать лечение правозащитницы Марфы Рабковой, которой в СИЗО отказывают в медпомощи. Правозахисний центр «Вясна» (рос.). Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
  10. ↑ ЗША, Еўрасаюз і АБСЕ асудзілі выракі Марфе Рабковай і яшчэ 9 палітвязням. Новы Час (біл.). 7 вересня 2022.
  11. ↑ Находящиеся под стражей белорусские правозащитники награждены премией Homo Homini. Naviny.by (рос.). 11 травня 2021. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 24 липня 2022.

Посилання