Мая Гадерлап
Мая Гадерлап | ||||
---|---|---|---|---|
Maja Haderlap | ||||
Народилася | 8 березня 1961[1][2][3] (63 роки) Айзенкаппель-Феллах, Фелькермаркт, Каринтія, Австрія | |||
Країна | Австрія | |||
Діяльність | перекладачка, письменниця, драматург | |||
Сфера роботи | література | |||
Alma mater | Віденський університет | |||
Заклад | Альпійсько-адріатичний університет | |||
Жанр | поезія і роман | |||
Magnum opus | Angel of Obliviond | |||
Членство | Німецька академія мови і поезії і Словенська академія наук та мистецтв | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Мая Гадерлап у Вікісховищі | ||||
Мая Гадерлап (нім. Maja Haderlap; 8 березня 1961, Айзенкаппель-Феллах, Каринтія) — австрійська письменниця.
Біографія
Народилася у Каринтії, належить до словенської меншини, пише словенською та німецькою мовами. Вивчала германістику та історію театру у Віденському університеті, захистила дисертацію з театрознавства. Дебютувала книгою віршів 1983 року. Читала лекції і курирувала видавничу програму в Клагенфуртському університеті. Завідувала літературною частиною Клагенфуртського міського театру (1992—2007), написала історію театру за ці роки. Видавала літературний журнал каринтійських словенців «Mladje». Перекладала зі словенської вірші Сречко Косовела і Таї Крамбергер.
Член Грацівської спільноти авторів[de]. Живе в Клагенфурті.
Твори
- Žalik pesmi, вірші (1983)
- Bajalice, вірші (1987)
- Gedichte — Pesmi — Поеми (1989)
- Der Papalagi, інсценування пародійно-сатиричного роману Ганса Пааше (1990)
- Deček in sonce, проза (2000)
- Між політикою і культурою/ Med politiko in kulturo, есе (2001)
- Das Stadttheater Klagenfurt 1992 bis 2007. Die Ära Dietmar Pflegerl (2007)
- Ангел забуття, роман-сага/ Engel des Vergessens (2011; премія Інґеборґ Бахман, 2011; премія Бруно Крайского за політичну книгу, 2011, та ін; переизд. 2012, 2013; словен. пер. 2012)
Визнання
Заохочувальна премія землі Каринтія (1983). Премія Фонду Прешерна (1989). Премія Губерта Бурди (2004). Почесний знак землі Каринтія (2011). Премія Вінценца Ріцці (2013) та ін. Почесний доктор Клагенфуртського університету (2012).
Посилання
- Сторінка на форумі Австрія [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
- На сайті Словенська література [Архівовано 25 листопада 2016 у Wayback Machine.](нім.)
- На сайті Віденського будинку літератури [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- На сайті премії Інґеборґ Бахман [Архівовано 14 липня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #130584754 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Munzinger Personen