Маєвський Карл Якович
| Карл Якович Маєвський | |
|---|---|
 | |
| Народження | 30 вересня (12 жовтня) 1822  |
| Смерть | 19 (31) травня 1897 (74 роки) |
| Поховання | Виборзьке католицьке кладовище |
| Релігія | православний |
| Національність | українець |
| Країна |  Російська імперія |
| Навчання | Санкт-Петербурзьке будівельне училище (пізніше — Інститут цивільних інженерів), відвідував класи Імператорської академії мистецтв |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Санкт-Петербург, Москва, Смоленськ, Астрахань |
| Найважливіші споруди | церква Андрія Критського, церква Михайла Архангела |
| Нагороди |  |
 Маєвський Карл Якович у Вікісховищі | |
Карл Я́кович Має́вський (30 вересня (12 жовтня) 1824, Житомир — 19 (31) травня 1897, Санкт-Петербург)[1][2] — російський інженер-архітектор, академік архітектури[3], Таємний радник.
Навчання
К.Маєвський закінчив гімназію в Житомирі.
У 1838—1846 рр. він навчався в Санкт-Петербурзькому будівельному училищі (пізніше — Інститут цивільних інженерів), а потім відвідував класи Імператорської академії мистецтв, яку закінчив у 1847 році. Тут його головним наставником був К. Тон.
У 1859 році за успішну реалізацію програми: «проект будівлі для поштамту» отримав звання академіка, а в 1868 році йому присвоєно звання інженера-архітектора.
Діяльність
З 1860 року К.Маєвський обіймав посаду архітектора «Експедиції заготовлення державних паперів» і був будівничим її споруд, в тому числі церкви Андрія Критського (1891—1892 рр.) при експедиції.
Він побудував церкву Михайла Архангела в Малій Коломиї в Петербурзі, імператорський палац з належними до нього службами в Києві, будинок попереднього ув'язнення при Санкт-Петербурзькому окружному суді (1871—1875 рр.).
Також К.Маєвський перебудував в Любліні стародавню фортецю у міську в'язницю. Також пристосував колишню Лосинську фабрику (Московська губернія) під центральну в'язницю.
Будучи викладачем Інституту цивільних інженерів у 1880—1881 роках спроектував прибутковий будинок (Санкт-Петербург, Набережна річки Фонтанки, будинок № 110) та став ініціатором розміщення в цій будівлі гуртожитку для цього ж інституту.
У Москві К.Маєвський збудував будинок Титова (1856, Ленінський проспект, 10, перебудований), спільно з архітектором К. В. Терським брав участь у підводці під будівлю Великого театру нового фундаменту (1895, Театральна площа, 1).
Йому належать кілька досліджень пам'яток російської старовини. Він двічі був відряджений в Смоленськ для огляду місцевих старовинних кріпосних стін і башт та готував доповіді щодо їх збереження (короткий опис в «Русской старине», 1890, книга 12).
У Києві К.Маєвський брав участь у будівельних роботах у Володимирському соборі, вивчав Софійський собор, описав його і зняв з нього докладні малюнки.
Смерть
Поохований на Виборзькому католицькому кладовищі у Санкт-Петербурзі.
Примітки
- ↑ Петербургский некрополь / Сост. В. И. Саитов. — Т. 3. — СПб, 1912. — С. 4. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 1 липня 2017.
- ↑ Метрические экстракты, с. 604 — приложение в формате doc на компакт-диске к изданию: Козлов-Струтинский С. Г. Бывшее Выборгское римско-католическое кладбище в Санкт-Петербурге и церковь во имя Посещения Пресв. Девой Марией св. Елисаветы. // Материалы к истории римско-католического прихода во имя Посещения Пресв. Девой Марией св. Елисаветы и к истории католического кладбища Выборгской стороны в Санкт-Петербурге: Сб. — Гатчина: СЦДБ, 2010. — 263 с.
- ↑ Зодчие Москвы, 1998, с. 161.
Література
- Маевский, Карл Яковлевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос.)
- Зодчие Москвы времени эклектики, модерна и неоклассицизма (1830-е — 1917 годы): илл. биогр. словарь / Гос. науч.-исслед. музей архитектуры им. А.В.Щусева и др. - М.: издательство=КРАБиК, 1998. - 320 с. - isbn=5-900395-17-0. - (Зодчие Москвы).
Посилання
- Маевский Карл Яковлевич. Справочник научных обществ России. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 10 квітня 2013.
- Герб Карла Яковича Маєвського, надвірного радника внесений в Часть 9 Сборника дипломных гербов Российского Дворянства, невнесенных в Общий Гербовник, стр. 2. Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 1 липня 2017.
