Мегакліте (супутник)

Мегакліте
Megaclite


Фото зроблене в грудні 2001 року

Дані про відкриття
Дата відкриття 25 листопада 2000 року
Відкривач(і) Скотт Шеппард
Планета Юпітер
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 24 687 260 [1] км
Перицентр 17 089 507 км
Апоцентр 32 285 014 км
Орбітальний період 792,44 діб
Ексцентриситет орбіти 0,3077601
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина 21.7
Діаметр ~5,4 км
Середній радіус ~2,7 км
Маса ~2,1×1014 кг
Густина 2,6 (набував) г/см³
Нахил осі обертання 150 (до екліптика)°
Альбедо 0,04 (набував)
Атмосфера відсутня
Інші позначення
Юпітер XIX, S/2000 J 8

Мегакліте у Вікісховищі

Мегакліте (грец. Μεγακλειτη; англ. Megaclite) – нерегулярний супутник Юпітера, відомий також під назвою Юпітер XIX.

Відкриття

Відкритий у 2000 року Скоттом Шеппардом і групою науковців з Гавайського університету, отримав тимчасове позначення S/2000 J 8.

У 2002 році отримав офіційну назву Мегакліте на честь персонажки давньогрецької міфології. Мегакліта була закохана в Зевса (в римському пантеоні — Юпітера), народила від нього доньку Фіву і сина Локра.

Орбіта

Супутник проходить повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 24 687 260 км. Сидеричний період обертання 982,0 становить земних доби. Орбіта має ексцентриситет ~0,38.

Супутник належить до Групи Пасіфе, нерегулярні супутники якої мають орбіти на відстані 22,8 до 24,1 Гм від Юпітера, нахил орбіти становить приблизно від 144,5 до 158,3 градусів.

Фізичні характеристики

Супутник приблизно 5,4 кілометрів діаметр, альбедо 0,04. Оціночна густина 2,6 г/см³.

Посилання

Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Примітки

  1. ↑ Jacobson, R. A. (2000). The Orbits of Outer Jovian Satellites. Astronomical Journal. 120: 2679—2686. doi:10.1086/316817.