Мелані Гріффіт

Мелані Ґріффіт
англ. Melanie Griffith
Ім'я при народженні	Melanie Richards Griffith
Народилася	9 серпня 1957(1957-08-09)[2][3][…] (67 років)  Мангеттен, Нью-Йорк, США[2] або Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[5]
Громадянство	США
Діяльність	акторка
Alma mater	Акторська студія Стелли Адлерd, St. Cyril of Jerusalem Church and Schoold і Голлівудська професійна школаd
Роки діяльності	1969 — тепер. час
У шлюбі з	Антоніо Бандерас, Дон Джонсон, Стівен Бауер і Дон Джонсон
Діти	Дакота Джонсон[5] і Stella Banderasd
Батьки	Пітер Ґріффітd  Тіппі Гедрен[5]
Брати / сестри	Tracy Griffithd
IMDb	ID 0000429
Нагороди та премії
«Золотий глобус» (1975), (1989)
Офіційний сайт
Мелані Ґріффіт у Вікісховищі

Ме́лані Ґрі́ффіт (англ. Melanie Griffith, нар. 9 серпня 1957, Нью-Йорк) — американська акторка та блогерка.

Єдина дитина акторки та фотомоделі Тіппі Гедрен, що має шведське, німецьке та норвезьке походження, також — старша дитина Пітера Гріффіта, що має англійське походження. Її мати прославилася роллю у фільмі Гічкока «Птахи». Батьки розлучилися, коли їй було 4 роки. Її батько вступив у повторний шлюб, в якому у нього народилися двоє дітей: акторка Трейсі Гріффіт (відома за роллю у фільмі «Табір вічних снів 3») і художник з декорацій Клей Гріффіт.

Першою роллю Мелані став рекламний ролик, в якому вона знялася у віці 9 місяців. Маючи кілька дрібних ролей, Мелані отримує серйозну роль у фільмі Артура Пенна «Нічні ходи» (1975).

Через наркотики кар'єра Гріффіт перервалася майже на 10 років. Її повернення почалося завдяки фільму Браяна Де Пальма «Двійник тіла». Цей фільм привів її до зіркової ролі у фільмі «Дика штучка». Наступним кроком до загального визнання став фільм «Ділова дівчина». За цю роль вона отримала «Золотий глобус» як найкраща комедійна акторка і була номінована на премію «Оскар». Ще один фільм, «Двоє — це занадто» (1995).

Знімається Гріффіт і в телевізійних проєктах. У 1999 році компанія кабельного телебачення HBO запросила її на роль у телефільмі «Проєкт 281», за яку пізніше вона отримала приз «Еммі» у номінації «Найкраща акторка другого плану». Також Гріффіт брала участь і в інших телепроєктах.

У 2003 році Гріффіт дебютувала в мюзиклі «Чикаго» в ролі Роксі. Попри те, що Гріффіт тільки нещодавно почала співати й танцювати, вона отримала «колонку» театрального критика в «Нью-Йорк Таймс».

Мелані Гріффіт підтримує багато громадських організацій. В їх число входять: Дитячий фонд ООН, Oceana, Нью-Йоркська організація «Робін Гуд».^[6]

Гріффіт була у шлюбі чотири рази. Недовго її чоловіком був Дон Джонсон в 1976 році. Після цього вона покохала Стівена Бауера в 1980 році, і в 1987 році розлучилася. У 1989 році повторно одружилася з Джонсоном і через 7 років, в 1996 році, вони знову розлучилися. Мелані Гріффіт кинула Джонсона заради Антоніо Бандераса, з яким одружилася у тому ж році. Пара розлучилася 2015 року.

Народила трьох дітей у кожному з шлюбів: Олександр Гріффіт Бауер (нар. 1985 р.); Дакота Мей Джонсон (нар. 1989 р.) і Стела дель Кармен Бандерас Гріффіт (нар. 1996 р.). Дакота пішла шляхом матері і в 2006 році стала Міс «Золотий глобус» на церемонії кінофестивалю «Золотий глобус» (Мелані Гріффіт була Міс «Золотий Глобус» у 1975 році).

• 1988 — Найкраща жіноча роль, за фільм «Ділова дівчина» — номінація

• 1989 — Найкраща жіноча роль, за фільм «Ділова дівчина» — номінація

• 1999 — Найкраща жіноча роль другого плану, за телефільм «Проєкт 281» — номінація
• 1995 — Найкраща жіноча роль другого плану, за телефільм «Дівчата з Дикого Заходу» — номінація
• 1988 — отримала премію в номінації Найкраща жіноча роль у комедії або мюзиклі, за фільм "Ділова дівчина "
• 1986 — Найкраща жіноча роль у комедії або мюзиклі, за фільм «Дика штучка» — номінація
• 1984 — Найкраща жіноча роль другого плану, за фільм «Двійник тіла» — номінація
• 1974 — Міс «Золотий глобус»

• 2000 — Найкраща жіноча роль другого плану, за фільм «Проєкт 281» — номінація

• 2003 — Найкраща жіноча роль другого плану, за фільм "Ніч, яку ми назвали днем " — номінація

• 2000 — Гірша акторка, за фільм «Божевільний Сесіл Б.» — номінація
• 1999 — Гірша акторка, за фільм «Жінка без правил» — номінація
• 1996 — отримала нагороду в номінації Найгірша жіноча роль другого плану, за фільм «Скеля Малхолланд»
• 1996 — Гірша акторка, за фільм «Двоє — це занадто» — номінація
• 1993 — Гірша акторка, за фільм «Уроки кохання» — номінація
• 1992 — отримала нагороду в номінації Гірша акторка за фільми «Незнайомець серед нас», і «Світло в темряві»
• 1990 — Гірша акторка, за фільм Багаття марнославства — номінація

• Офіційний сайт [Архівовано 25 лютого 2011 у Wayback Machine.]