Мошурів

село Мошурів
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Звенигородський район
Тер. громада Тальнівська міська громада
Код КАТОТТГ UA71020290230090928
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване XVI століття
Населення 2015
Поштовий індекс 20432
Телефонний код +380 4731
Географічні дані
Географічні координати 48°53′24″ пн. ш. 30°35′3″ сх. д. / 48.89000° пн. ш. 30.58417° сх. д. / 48.89000; 30.58417
Середня висота
над рівнем моря
209 м
Водойми р. Мощурів
Місцева влада
Адреса ради 20401, Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Тальне, вул. Соборна, буд. 28
Карта
Мошурів. Карта розташування: Україна
Мошурів
Мошурів
Мошурів. Карта розташування: Черкаська область
Мошурів
Мошурів
Мапа

CMNS: Мошурів у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Мошу́рів — село в Україні, в Тальнівській міській громаді Звенигородського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Мощурів (притока Гірського Тікича) за 9,5 км на захід від міста Тальне та за 8 км від автошляху Н16. Населення становить 2 015 осіб.

Історія

Перша згадка про с. Мошурів датується XVI ст. Походження назви села, за переказами, пов'язане з тим, що по березі річки проходив чумацький шлях. На мальовничому березі тюркські кочівники та чумаки зупинялися на відпочинок, пили воду з кринички, яка нині носить назву Чумацька. Родючі землі, клімат, густі ліси сподобалися чумакові на розповсюджене серед татар ім'я Мошура. Він вирішив тут оселитися, привіз сюди свою сім'ю і своїх товаришів. Так утворилося ціле поселення, що й дало початок виникнення села, назва якою походить від першого поселенця — Мошури.

Поблизу села відомо про чотири поселення трипільської культури та сім ранньослов'янських — черняхівської культури VII—VIII ст.

Кобзина криниця знаходиться у лісі. За легендою, під час одного з татарських набігів люди заховалися від ворогів у лісі, в урочищі. Серед них був і кобзар. Татари вислідили людей і знищили всіх, живим залишився лише кобзар, але був тяжко поранений. На тому місці він й сидів, однією рукою, як міг, грав на кобзі. Татари повернулися й убили сивочолого кобзаря. На тому місці де сидів кобзар і впала кобза, забило чисте, мов поминальна сльоза, джерело. Про давність цієї історії свідчать ще й спогади найстаріших людей села[джерело?]. Вони завжди ходили до джерела, щоб напитися його холодної води.

У 1923 р. утворено три товариства спільного обробітку землі «Жовтень», «Травень», «Шевченкове», які в 1953 р. об'єднано в один колгосп «Великий Жовтень». 18 травня 1993 р. колгосп «Великий Жовтень» реорганізовано в ЗАСТ «Мошурівське».

Під час Голодомору 1932—1933 рр. померли 722 особи, репресовано 77 осіб. Під час Німецько-радянської війни 500 мошурян воювали на фронтах, 239 загинули, 209 відзначено нагородами, 27 повернулися інвалідами.

На сьогодні[коли?] діють загальноосвітня школа І-III ступенів, музична школа, дитячий садок, дільнична лікарня, будинок культури, магазини, відділення зв'язку, функціонують сільськогосподарські фермерські господарства. Кількість дворів — 1003.

1 жовтня 2017 року у Мошурові митрополит Іоан освятив новозбудований храм УПЦ КП на честь святого Пророка і Предтечі Господнього Іоана Хрестителя[1].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1984 98.46 %
російська 28 1.39 %
румунська 2 0.10 %
польська 1 0.05 %
Усього 2015 100 %

Галерея

Відомі люди

Народились:
Закінчили школу:
  • Атаманюк Юлій Андрійович — доктор філософії, професор, заслужений працівник сфери послуг України, академік Української академії наук України.

Див. також

Примітки

  1. Митрополит Іоан освятив храм у селі Мошурів. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання