Мошурів
село Мошурів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Звенигородський район |
Тер. громада | Тальнівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA71020290230090928 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | XVI століття |
Населення | 2015 |
Поштовий індекс | 20432 |
Телефонний код | +380 4731 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°53′24″ пн. ш. 30°35′3″ сх. д. / 48.89000° пн. ш. 30.58417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
209 м |
Водойми | р. Мощурів |
Місцева влада | |
Адреса ради | 20401, Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Тальне, вул. Соборна, буд. 28 |
Карта | |
Мапа | |
|
Мошу́рів — село в Україні, в Тальнівській міській громаді Звенигородського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Мощурів (притока Гірського Тікича) за 9,5 км на захід від міста Тальне та за 8 км від автошляху Н16. Населення становить 2 015 осіб.
Історія
Перша згадка про с. Мошурів датується XVI ст. Походження назви села, за переказами, пов'язане з тим, що по березі річки проходив чумацький шлях. На мальовничому березі тюркські кочівники та чумаки зупинялися на відпочинок, пили воду з кринички, яка нині носить назву Чумацька. Родючі землі, клімат, густі ліси сподобалися чумакові на розповсюджене серед татар ім'я Мошура. Він вирішив тут оселитися, привіз сюди свою сім'ю і своїх товаришів. Так утворилося ціле поселення, що й дало початок виникнення села, назва якою походить від першого поселенця — Мошури.
Поблизу села відомо про чотири поселення трипільської культури та сім ранньослов'янських — черняхівської культури VII—VIII ст.
Кобзина криниця знаходиться у лісі. За легендою, під час одного з татарських набігів люди заховалися від ворогів у лісі, в урочищі. Серед них був і кобзар. Татари вислідили людей і знищили всіх, живим залишився лише кобзар, але був тяжко поранений. На тому місці він й сидів, однією рукою, як міг, грав на кобзі. Татари повернулися й убили сивочолого кобзаря. На тому місці де сидів кобзар і впала кобза, забило чисте, мов поминальна сльоза, джерело. Про давність цієї історії свідчать ще й спогади найстаріших людей села[джерело?]. Вони завжди ходили до джерела, щоб напитися його холодної води.
У 1923 р. утворено три товариства спільного обробітку землі «Жовтень», «Травень», «Шевченкове», які в 1953 р. об'єднано в один колгосп «Великий Жовтень». 18 травня 1993 р. колгосп «Великий Жовтень» реорганізовано в ЗАСТ «Мошурівське».
Під час Голодомору 1932—1933 рр. померли 722 особи, репресовано 77 осіб. Під час Німецько-радянської війни 500 мошурян воювали на фронтах, 239 загинули, 209 відзначено нагородами, 27 повернулися інвалідами.
На сьогодні[коли?] діють загальноосвітня школа І-III ступенів, музична школа, дитячий садок, дільнична лікарня, будинок культури, магазини, відділення зв'язку, функціонують сільськогосподарські фермерські господарства. Кількість дворів — 1003.
1 жовтня 2017 року у Мошурові митрополит Іоан освятив новозбудований храм УПЦ КП на честь святого Пророка і Предтечі Господнього Іоана Хрестителя[1].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1984 | 98.46 % |
російська | 28 | 1.39 % |
румунська | 2 | 0.10 % |
польська | 1 | 0.05 % |
Усього | 2015 | 100 % |
Галерея
-
Вулиця Шевченка
-
Будинок культури та сільська рада
-
Школа
-
Амбулаторія
-
Пошта
-
Магазин
-
Церква
-
Ставок на річці Мощурів
-
Парк "Гуральня"
-
Джерело у парку
-
Пам'ятний хрест
-
Пам'ятник воїнам-односельцям
Відомі люди
Народились:
- Бірченко Василь Григорович — заступник міністра юстиції України;
- Чернишенко Анатолій Вадимович — радник посольства України в Хорватії;
- Семеняк-Штангей Валентина Миколаївна — член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України;
- Катернога Мусій Тимофійович (21 квітня 1912 — 19 грудня 1998) — архітектор-художник, кандидат архітектурних наук;
- Криничка Опанас Іонович (? — 28 квітня 1930) — курінний отаман Повстанської дивізії Уманщини;
- Сошинський Олег Іванович — заслужений працівник культури УРСР, почесний громадянин міста Тальне;
- Штангей Володимир Фокович (1895 — 3 листопада 1937) — письменник доби Розстріляного Відродження.
Закінчили школу:
- Атаманюк Юлій Андрійович — доктор філософії, професор, заслужений працівник сфери послуг України, академік Української академії наук України.
Див. також
Примітки
- ↑ Митрополит Іоан освятив храм у селі Мошурів. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017.
Посилання
- Moszurów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 740. (пол.)
- Moszurów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 358. (пол.)
- Погода в селі Мошурів [Архівовано 26 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Мошурівська загальноосвітня школа [Архівовано 6 червня 2013 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |