Музей Енцо Феррарі

Не плутати з Музеєм Феррарі у Маранелло.
Музей Енцо Феррарі
італ. Museo Enzo Ferrari
Вхід до музею Енцо Феррарі
44°39′08″ пн. ш. 10°56′10″ сх. д. / 44.652157° пн. ш. 10.936196° сх. д. / 44.652157; 10.936196
Типindustry museumd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
спеціалізованийd[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
будинок-музейd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих і private museumd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщининаціональна спадщина Італіїd[5][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Адреса41121[5][1] Редагувати інформацію у Вікіданих Modena, Via Paolo Ferrari, 85
АрхітекторЯн Капліцький
Відкрито10 березня 2012 року
ФондАвтомобілі, предмети та документи, що стосуються історії Енцо Феррарі, Scuderia Ferrari та Ferrari.
Відвідувачі200 000 осіб Редагувати інформацію у Вікіданих
44 826 осіб (2020)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
205 000 осіб (2019)[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
170 000 осіб (2018)[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
82 000 осіб (2021)[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
216 000 осіб (2022)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДиректорAntonio Ghini
КураторFerrari S.p.A.
Сайтferrari.com/it-IT/museums/enzo-ferrari-modena Редагувати інформацію у Вікіданих
Музей Енцо Феррарі. Карта розташування: Італія
Музей Енцо Феррарі
Музей Енцо Феррарі (Італія)
CMNS: Музей Енцо Феррарі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Музе́й Е́нцо Ферра́рі (італ. museo Enzo Ferrari), спочатку — Будинок-музей Енцо Феррарі (італ. museo casa Enzo Ferrari), а також відомий під абревіатурою MEF, — музей у Модені (Італія), присвячений життю та творчості Енцо Феррарі, засновника компанії Ferrari та виробника автомобілів під цією ж маркою.

Історія

Музей було урочисто відкрито 10 березня 2012 року фундацією «Fondazione Casa di Enzo Ferrari-Museo», ініціатором проекту. Вона була заснована у 2003 році муніципалітетом, провінцією та Торговою палатою Модени, Автомобільним клубом Італії[en] та компанією Ferrari з метою створення простору, присвяченого популяризації та відновленню історії автомобілебудування Модени.

Панорамний вид на будівлю, де народився Енцо Феррарі (ліворуч) і сучасний музей (праворуч)

Проєкт реконструкції був задуманий архітектором Яном Капліцьким (Jan Kaplický,1937-2009), котрий через свою раптову смерть його не завершив. Згодом проєкт продовжив помічник Капліцького — Андреа Морганте, який виконав інтер'єрні роботи.

Реалізація проєкту коштувала близько 18 мільйонів євро. Робота над комплексом загальною площею 5 000 м² почалася у 2009 році і включала, крім спорудження нової будівлі музею, реконструкцію будинку-майстерні, де Енцо Феррарі народився у 1898 році і де працював згодом, з територією внутрішнього двору включно. З них 3 000 м² становлять виставкову зону, конференц-зал, класну кімнату, магазин і кафетерій.

Музей побудований за критеріями екологічної стійкості: він оснащений геотермальною системою опалення та системою рециркуляції води, а величезні передні вікна забезпечують природне освітлення.

Після реорганізації музейних приміщень, що призвела до короткочасного закриття будівлі в період з січня по лютий 2014 року, MEF знову відкрив свої двері 18 лютого 2014 року[10], перейшовши в той же час під безпосереднє управління компанії Ferrari, яка адміністративно об'єднала його зі своїм історичним музеєм Ferrari в Маранелло[11].

Архітектура та музейні простори

Інтер'єр музею

Будівля, в якій знаходиться музей, побудована у формі капота, має жовтий колір, щоб нагадати про колір, який Енцо Феррарі обрав як фон для знаменитого бренду «Гарцюючого коня[en]»; це фактично інституційний колір міста Модени. Логотип, обраний для ідентифікації музею, є цілісним графічним знаком, який поєднує характерну рису підпису Енцо Феррарі з профілем виставкової галереї.

Внутрішня структура має хвилеподібні та пологі форми. Дисплеї з новинами, пов'язаними з життям і творчістю Енцо Феррарі, виконані м'якими. Особливість внутрішньої структури полягає у використанні білого кольору, який має на меті зробити автомобілі в музеї помітнішими та зробити виставковий простір «нейтральним». Сходи є лише з правого боку музею, а решта споруди є безбар'єрною. Автомобілі розміщуються на рухомих платформах висотою 50 см від підлоги; вони, обертаючись, забезпечують для публіки можливості кращого огляду експонатів.

Виставки

Крім постійної експозиції, в музеї періодично проходять тимчасові виставки. Серед найважливіших була виставка «Maserati 100 — A Century of Pure Italian Luxury Sports Cars», присвячена сторіччю компанії Maserati з Модени: відкрита у першій половині 2014 року і тривала майже рік, вона стала найважливішою і найповнішою виставкою автомобілів цієї марки, коли-небудь організованою в світі[12].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
  2. ↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2019.
  3. ↑ а б в Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
  4. ↑ ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
  5. ↑ а б в dati.beniculturali.it — 2014.
  6. ↑ а б Tourer.it
  7. ↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
  8. ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
  9. ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2023.
  10. ↑ Il MEF chiude per sorprendere alla riapertura. Архів оригіналу за 3 лютого 2014.
  11. ↑ I Musei Ferrari. Архів оригіналу за 23 лютого 2014.
  12. ↑ Al museo Enzo Ferrari tributo alla Maserati. Corriere della Sera. 30 червня 2014.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Енцо Феррарі