Міколай із Боґорії

Міколай із Боґорії
пол. Mikołaj z Bogorii
Міколай із Боґорії
Міколай із Боґорії
Родовий герб Боґорія
Каштелян завихостський
1375 — 1386
МонархЛюдовик Угорський, Ядвіга Анжуйська, Владислав II Ягайло
ПопередникҐоворек
НаступникІмрам із Плешова
Каштелян вішлицький
1386 — 1388
ПопередникСтаніслав
НаступникЯн з Балиць, Ґозлиць й Оссоліна Оссолінський[pl]
Маршалок Королівства Польського
1387 — 1388
ПопередникПшедбор із Бжезя
НаступникДмитро з Горая
Померне раніше 20 липня 1388 і не пізніше 1 жовтня 1388
КраїнаUnited Kingdom of Polandd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоПйотр із Боґорії
МатиВітослава (Віхна) з Ґнешовиців
БратиПашек (Павел) з Боґорії та Вішньової, Анна, Беата, Пракседа

Міколай із Боґорії гербу Боґорія (пом. 1388) — державний діяч Королівства Польського, каштелян завихостський (1375–1386), вішлицький (1386–1388), Маршалок Королівства Польського (1387–1388).

Міколай був одним із найвидатніших представників роду Боґоріїв зі Скотників у другій половині XIV століття. Він був сином Пйотра з Боґорії та Вітослави (Віхни) з Ґнешовиців. Мав брата Пашка (Павла), який писався "з Боґорії та Вішньової й був охмістром двору королеви Ядвіги[1], а також, 3-х сестер: Анну, Беату та Пракседу[2].

Вперше Міколай згадується 1366 року — він засвідчив грамоту свого дядька Міколая з Кожухова, пробста ґнєзненського; разом зі своїм дядьком Прокопом і братом купив частину Відухови у Ельжбети, дружини Стефана з Тенґобужа. На відміну від своїх родичів — двоюрідного діда, архієпископа Ґнєзненського Ярослава Боґорії Скотніцького[pl] та краківського канцлера Януша Сухивілька, Міколай був прихильником Анжуйської династії та гаряче підтримував призначення однієї з доньок Людовика Угорського на польський престол[2]. Посідав уряд каштеляна завихостського (1375—1386)[3].

1377 року Міколай взяв участь у поході на Русь Людовика Угорського проти литовців. Від 1378 року був радником намісника Русі Володислава Опольського у Львові. Надійно служив королеві-матері Єлизаветі Локєтківні. Від її імені виступав посередником і примирителем під час так званої Війни Грималітів з Наленчами[2].

Міколай був палким прихильником і одним із творців Польсько-Литовської унії, поборником покликання Ягайла на польський трон. Неодноразово брав участь у посольствах до Угорщини та Великого князівства Литовського, зокрема у Кревському з'їзді 1385 року та у з'їзді у Вовковиську 1386 року, який підтвердив постанови попереднього[2]. За свою діяльність був нагороджений новим королем посадами каштеляна вішлицького (1386–1388)[4] та маршалка королівства (1387–1388), виступав у документах то маршалком надвірним, то маршалком Королівства Польського[5]. 1387 року брав участь у поході на Русь[2].

Він був благодійником і опікуном кляштору у Копшивниці — родовій фундації Боґоріїв. Володів значними маєтками, зокрема в Сандомирській землі, на Підкарпатті в землі Бецькій[2], також Рибітвами в Кракові, які вони з братом продали цистерціанському абатству в Могилі[1].

Помер бездітним у другій половині 1388 року[2].

Примітки

  1. ↑ а б Adam Boniecki, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, T. 1: Aaron — Boniccy, Warszawa, Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1899, s. 339.
  2. ↑ а б в г д е ж Mikołaj z Bogorii h. Bogoria. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
  3. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 260.
  4. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 248.
  5. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 77.

Джерела

  • Adam Boniecki, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, T. 1: Aaron — Boniccy, Warszawa, Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1899, s. 339.
  • Franciszek Sikora, Mikołaj z Bogorii h. Bogoria [w:] Polski słownik biograficzny, T. XXI, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976, s. 106—107.