Міхаель Кельмаєр

Міхаель Кельмаєр
нім. Michael Köhlmeier
Ім'я при народженнінім. Michael Johannes Maria Köhlmeier
Народився15 жовтня 1949(1949-10-15) (74 роки)
Гард[1]
ГромадянствоАвстрія Австрія
Діяльністьписьменник, музикант
Alma materМарбурзький університет
Знання мовавстрійський варіант німецької мови і німецька[2][3]
ЧленствоBilgeri & Köhlmeierd
Жанрроман і проза
Magnum opusDie Musterschülerd
У шлюбі зMonika Helferd
ДітиPaula Köhlmeierd
Нагороди

Золота медаль за заслуги перед Віднемd (2007)

премія Антона Вільдґанса (1996)

Walter-Hasenclever-Literaturpreisd (2014)

Johann-Peter-Hebel-Preisd (1988)

Grimmelshausen-Preisd (1997)

Rauriser Literaturpreisd (1983)

Marie Luise Kaschnitz Prized (2017)

Düsseldorf literary awardd (2015)

Премія Манеса Шпербераd (1993)

Österreichischer Kunstpreis für Literaturd (2007)

Bodensee-Literaturpreisd (2008)

Ferdinand Berger awardd (2019)

IMDbID 0477827

Міхаель Кельмаєр (нім. Michael Köhlmeier; 15 жовтня 1949, Гард, Австрія[4]) — австрійський письменник та музикант.

Біографія

Народився 1949 року в ярмарковому містечку Гард, Астрія. З 1970 по 1978 рік вивчав політологію та німецьку мову в Марбурзькому університеті і математику та філософію в університетах Гіссена та Франкфурта. Згодом працював на радіо, де оповідав античні міфи (про Телемаха та Каліпсо) та біблейські історії (про Мойсея). Через деякий час він видав їх на CD та у формі книги.

Разом з Рейнголдом Білгері писав програми кабаре та слова до пісень, які обидва митці представили як Дует Білегері та Кельмаєра[5]. З 2004 року пише слова до пісень для музичного гурту Schellinski.

1981 року одружився з письменницею Монікою Гельфер. 2003 року в автокатастрофі загинула їхня дочка Паула, якій був 21 рік. Після цього він написав книгу «Idylle mit ertrinkendem Hund» (укр. Ідилія з собакою, що тоне), яку присвятив Паулі[6].

2007 року написав книгу «Abendland» («Захід»), яка описує мемуари профессора з математики[7]. Твір був позитивно оцінений критиками.

Кельмаєр працює як фрилансер та проживає в місті Гогенемс.

Нагороди

  • Премія Йогана Петера Гебеля (1988)[8]
  • Літературна премія Манеса Шпербера (1994)[4][8]
  • Премія Антона Вільдґанса (1996)
  • Премія Гриммельгаузена (1997)
  • Золотий знак пошани за службу Відню (2007)[4]
  • Премія за досягнення в галузі літератури (2008)[4]

Примітки

  1. http://www.new-books-in-german.com/english/141/203/203/129002/design1.html
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. CONOR.Sl
  4. а б в г «Prize Acknowledging Literary Achievements of Michael Köhlmeier» [Архівовано 5 червня 2011 у Wayback Machine.], Austrian Federal Chancellery, 23.06.2008. Retrieved 01.03.2010.
  5. «Bilgeri und Köhlmeier: Die Wiederbelebung des legendären Duos» [Архівовано 6 липня 2011 у Wayback Machine.], Musikladen. Retrieved 01.03.2010.
  6. «Michael Köhlmeier: Idylle mit ertrinkendem Hund» [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.], review by Dietmar Jacobsen, 22.05.2009, PoetenLaden. Retrieved 01.03.2010.
  7. «Abendland (Occident)» [Архівовано 2011-07-14 у Wayback Machine.], New Books in German, Autumn 2009, Issue 26. Retrieved 01.03.2010.
  8. а б «KÖHLMEIER, Michael» [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.], Second Dimension press author page, 12-Mar-2008. Retrieved 01.03.2010.

Посилання