Міхал Улям
| Міхал Улям | |
|---|---|
 | |
| Народження | 27 серпня 1879 |
| Смерть | 16 лютого 1938 (58 років)  |
| Країна (підданство) |  Польська Республіка |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор, інженер-будівельник |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | модерн |
| Нагороди |  |
| Діти | ·Марися Улямd |
 Міхал Улям у Вікісховищі | |
Міхал Улям (пол. Michał Ulam, 15 березня 1879, Львів — серпень 1938, Монте-Карло, Монако) — львівський архітектор, будівельний підприємець.
Біографія
Міхал Улям народився у Львові в єврейській родині Бернарда і Цецилії Улямів. Закінчив Промислову школу[1]. 1903 року здав екзамен у Намісництві й отримав отримав право на самостійне ведення будівельних робіт[2]. Навчався в Мюнхенській академії мистецтв. Радник, а в 1929—1935 роках — віце-президент Торгово-промислової палати у Львові[1]. 1912 року був ініціатором створення Центрального союзу купців і промисловців, який очолював до кінця життя[3]. Також голова Товариства єврейських ремісників, головної ради Спілки єврейських економічних організацій. Автор численних брошур та публікацій у фаховій та щоденній пресі[1].
1903 року створив проєктно-будівельне бюро. Спочатку спільником був Зигмунт Кендзерський. Фірма швидко зростала, ведучи будівництво за проєктами власними і від сторонніх архітекторів. Серед співробітників були, зокрема, Тадей Обмінський, Роман Фелінський і Фердинанд Касслер. Частина проєктів підписана особисто Улямом, хоч у цих випадках він був скоріше інспіратором, аніж проєктантом. На 10-річний ювілей діяльності видано каталог будівель, лише частину з яких реалізувала фірма. При цьому авторство проєктів їй приписали незаслужено[4]. 1 вересня 1930 року, як віце-президент Громадського комітету Східних торгів, за організацію і розвиток щорічної львівської виставки відзначений Золотим Хрестом Заслуги[5].
Міхал Улям був одружений з Леоніною Каро — донькою львівського рабина Єхезкіля Каро. Мав двох доньок.[6] Мешкав у Львові на вулиці Зиблікевича, 27 (нині Франка, 55), у будинку, спорудженому 1911 року за власним проєктом[7]. У тому ж будинку мешкав племінник Станіслав Улям — математик і фізик, пізніше один із творців водневої бомби у США[7]. Помер Міхал Улям у 16 лютого 1938 року у Монте-Карло.[8] За іншими даними в Ніцці, де був тимчасово похований.[9] Перепохований у Монако. Вдова Леоніна вийшла заміж за фінансиста Арпада Плеша.[10]
Споруди фірми Уляма
- Дім на вулиці Ірини Калинець, 4. 1904—1905 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадей Обмінський[11].
- Кам'яниця адвоката Адольфа Сегаля на розі вулиця Мирослава Скорика, 6 та проспекту Шевченка, 4. 1904—1905 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадей Обмінський[11][12].
- «Народна гостиниця» на вулиці Костюшка, 1. 1906 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадей Обмінський[11][13], Філемон Левицький[14].
- Кам'яниця Юзефа Гаусмана на вулиці Дорошенка, 15. 1907 рік. Проєкт приписують Тадеєві Обмінському. Будувала фірма Уляма і Кендзерського[11][15].
- Житловий будинок Штанда на вулиці Костюшка, 3, на розі з вулицею Дрогобича. Перебудований фірмою Уляма у стилі сецесії між 1906—1907 роками[16].
- Чотириповерхова з цоколем кам'яниця на вулиці Кольберга, 3. Споруджена спільно з Владиславом Гертманом у стилі сецесії у 1907—1908 роках[17].
- Педіатрична клініка при дитячому шпиталі на вулиці Чернігівській у Львові (1908)[18].
- Нові корпуси психіатричної лікарні на вулиці Кульпарківській у Львові. Будівництво велось фірмою Уляма і Кендзерського за проєктом Альфреда Захаревича і Тадеуша Обмінського у 1904—1908[19]. За іншими даними проєктантом був Зигмунт Кендзерський, керував будівництвом архітектор Каменобродський[20].
- Житловий будинок Давида Векслера (1909) та фабрика на вулиці Зеленій, 20[21].
- Будинок на вулиці Гетьманській, 12 (нині має адресу вул. Памви Беринди, 3). 1909 рік.[22]
- Житловий будинок Соломона Рогатина на вулиці Донцова, 4 у Львові. 1910 рік, архітектори Роман Фелінський, Фердинанд Касслер[23].
- Житловий будинок Лібермана на вулиці Ковжуна, 4 у Львові. Близько 1910 року, архітектор Роман Фелінський[24].
- Житловий будинок на вулиці Братів Рогатинців, 15. 1910—1911 роки. Архітектор Роман Фелінський[25].
- Торговий центр «Магнус» на вулиці Шпитальній. Архітектор Роман Фелінський[26].
- Амбулаторія єврейського шпиталю на вулиці Раппапорта. Архітектор Роман Фелінський[27].
- Передпоховальна синагога «Бет Тахара» на Новому єврейському цвинтарі. Архітектор Роман Фелінський[28].
- Базар братів Гредлів у Львові. Архітектор Роман Фелінський[29].
- Житлові будинки Грюнерів на вулиці Гнатюка, 20, 22 (1910). Архітектори Роман Фелінський, Фердинанд Касслер, скульптор Зигмунт Курчинський[30].
- Кам'яниця Ізидори Шутц на вулиці Коперника, 5 (бл. 1911). Архітектор Роман Фелінський, скульптор Зигмунт Курчинський[31].
- Прибуткові будинки на вулиці Фредра, 4-4а (1911—1912). Проєкт Романа Фелінського[32].
- Будинок на вулиці Словацького, 14. 1911—1912 роки[33].
- Прибутковий будинок Мойсея Рогатина на розі вулиць Січових Стрільців, 12 і Костюшка. Проєкт 1911—1912 років., реалізація тривала до 1913 року. Архітектор Роман Фелінський, скульптурне оздоблення Тадеуша Блотницького[34].
- Кам'яниця на нинішній вулиці Франка, 69. У стилі сецесії за проєктом Тадеуша Обмінського. Збудований фірмою Уляма у 1907 році[35].
- Будинок Крампнерів на розі вулиці Хмельницького і Зустрічної, 1, збудований до 1910 року[36].
- Парова пральня на нинішній вулиці Жовківській, 15[27].
- Перебудова залу в домі товариства єврейських ремісників «Яд Харузім» на вулиці Шолома-Алейхема, 11 у Львові 1913 року. Разом із цим було посилено сецесійний характер будівлі[37].
- Дім фінансової прокуратури у Львові[38].
- Проєкти будинків суду і фінансової дирекції на площі Тринітарській в Івано-Франківську. Спорудженням мала займатись фірма Іполіта Слівінського. 1913 року було розпочато роботи, але невдовзі зупинено через початок війни[39].
- Бібліотека Львівської політехніки на вулиці Професорській, 1. Споруджувала фірма Уляма і Казімежа Каменобродського за проектом Тадеуша Обмінського.[40]
- Павільйон важкої промисловості — найбільша споруда Східних торгів, тепер кінотеатр «Львів» (1936–1937, архітектор Петро Тарнавецький)[41].
Галерея
-
«Народна гостиниця» -
Дім Адольфа Сегаля -
Дім Юзефа Гаусмана -
Торговий центр «Магнус»
Примітки
- ↑ а б в Ulam Michał // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 2. — S. 267. (пол.)
- ↑ Jedenaste sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1902/903. — Lwów, 1903. — S. 33. (пол.)
- ↑ Wierzbieniec W. Żydzi w województwie lwowskim w okresie międzywojennym. — Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003. — S. 244. — ISBN 83-7338-121-X. (пол.)
- ↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa : Neriton, 2005. — S. 85—86. — ISBN 83-88372-29-7. (пол.)
- ↑ Monitor Polski. — 1930. — № 206. — Poz. 291.
- ↑ The unbroken chain: biographical sketches and the genealogy of illustrious Jewish families from the 15th-20th century. — Shengold Publishers, 1976. — P. 256.
- ↑ а б Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 175. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
- ↑ Chajes W. Semper fidelis: pamiętnik polaka wyznania mojżeszowego z lat 1926—1939 / Wiktor Chajes; wstępem i przypisami opatrzył Paweł Pierzchała; przedm. Tadeusz Krzyżewski. — Kraków : Księgarnia Akademicka, 1997. — S. 221. — ISBN 83-86575-45-X. (пол.)
- ↑ Wschod. — 1938. — 28 lutego. — S. 7, 8.
- ↑ Ulam S. Adventures of a Mathematician. — New York, 1976. — P. 108—109. — ISBN 0-684-14391-7.
- ↑ а б в г Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зиґмунт // Енциклопедія Львова / за редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3 : К. — С. 182. — ISBN 978-966-7007-99-7.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 249—252, 503. (пол.)
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 506. (пол.)
- ↑ Бірюльов Ю. О. Левицький Филимон // Енциклопедія Львова / за редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 72. — ISBN 978-966-8853-23-4.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 255—256, 505.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 262, 264, 506. (пол.)
- ↑ Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Кольберга, 3 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 2 січня 2021.
{cite web}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 249.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 438.
- ↑ Powiększenie zakładu dla obłąkanych w Kulparkowie // Nowosci Illustrowane. — 1905. — № 35. — S. 9. (пол.)
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 322—323, 482, 505.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 21, 509.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 317—318, 507; Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 28. — ISBN 978-83-7543-003-5.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 318—319, 504.
- ↑ Lewick J. Między tradycją… — S. 506.
- ↑ Lewicki J. Roman… — S. 62—66.
- ↑ а б Lewicki J. Między tradycją… — S. 505.
- ↑ Єврейські поховання… у «клітках» на Янівському цвинтарі [Архівовано 15 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Фотографії старого Львова. — 2014. — 28 жовтня.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 509; Lewicki J. Roman… — S. 58—62.
- ↑ Lewicki J. Roman… — S. 44; Lewicki J. Między tradycją… — S. 345—348, 505.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 322—323; Lewicki J. Roman… — S. 34—36.
- ↑ Lewicki J. Roman… — S. 32—34.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 509.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 348—352; Lewicki J. Roman… — S. 49—53.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 269—270.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 270, 292—293.
- ↑ Архітектура Львова… — С. 411.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 86.
- ↑ Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków : Drukarnia Skleniarz, 2008. — S. 351. — ISBN 978-83-89273-52-9. (пол.)
- ↑ Birkenmajer A. Budowa nowego gmachu bibljoteki Politechniki Lwowskiej. — 1929. — № 2. — S. 227.
- ↑ Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski. — Lwów, 2002. — S. 100. — ISBN 966-7022-27-7. (пол.)
Джерела
- Ulam Michał // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 2. — S. 267. (пол.)