Мішково-Погорілове

село Мішково-Погорілове
Краєвид на сільські чотириповерхівки з автошляху М14E58
Краєвид на сільські чотириповерхівки з автошляху М14E58
Краєвид на сільські чотириповерхівки з автошляху М14E58
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Миколаївський район
Тер. громада Мішково-Погорілівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA48060170010081392
Основні дані
Засноване 1810 (215 років)
Населення 5363 особи
Площа 4,611 км²
Густота населення 1189,3 осіб/км²
Поштовий індекс 57214
Телефонний код +380 512
Географічні дані
Географічні координати 46°59′47″ пн. ш. 32°5′49″ сх. д. / 46.99639° пн. ш. 32.09694° сх. д. / 46.99639; 32.09694
Середня висота
над рівнем моря 		31 м
Водойми р. Інгул
Відстань до
обласного центру 		2 км
Найближча залізнична станція Мішкове, Горохівка
Відстань до
залізничної станції 		3 км
Місцева влада
Адреса ради 57214, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Мішково-Погорілове, вул. Миру, 38
Карта
Мішково-Погорілове. Карта розташування: Україна
Мішково-Погорілове
Мішково-Погорілове
Мішково-Погорілове. Карта розташування: Миколаївська область
Мішково-Погорілове
Мішково-Погорілове
Мапа

CMNS: Мішково-Погорілове у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Мішко́во-Погорі́лове — село в Україні, адміністративний центр Мішково-Погорілівської сільської громади Миколаївського району Миколаївської області. Населення — 5363 осіб.

Історія

Село засноване 1810 року. До 1944 року село перебувало в складі Миколаївського району, у 1944—2016 роках — у Жовтневому районі (у 2016 році перейменований у Вітовський район).

19 вересня 2019 року, в ході децентралізації, утворена Мішково-Погорілівська сільська громада.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Вітовського району, село увійшло до складу новоутвореного Миколаївського району[1].

Населення

За переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 5030 осіб, з яких 2290 чоловіків та 2740 жінок[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 5484 особи[3].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 70,75 %
російська 28,1 %
вірменська 0,57 %
білоруська 0,24 %
молдовська 0,07 %
польська 0,02 %
інші 0,25 %

Інфраструктура

Знак на в'їзді до Мішково-Погорілового (на той час село перебувало у складі колишнього Жовтневого району)

Мішково-Погоріловим пролягає автошляхи міжнародного значення М14E58 та національного значення Н11. Відстань до обласного центру — 2 км, до найближчої залізничної станції Мішкове — 3 км.

В селі розташовані декілька панельних чотириповерхових будинків, загальноосвітня школа та Мішково-Погорілівська загальноосвітня санаторна школа-інтернат.

Біля Мішково-Погорілового розташований промисловий комплекс ПАТ «Сандора» загальною площею 60 тис. м², виробничі потужності якого становлять 3,75 млн одиниць продукції на добу.

Між Мішково-Погоріловим та Миколаєвом розташований Центральний міський цвинтар, який називають «Мішковським»[5]. Неподалік села розташований лісовий заказник «Мішково-Погорілове».

Транспорт

До Мішкового кожні 30 хвилин до 20:00 курсує маршрутне таксі № 119 від площі Перемоги.

До Погорілового існує можливість дістатися маршрутним таксі № 118 з автостанції біля «П'ятого океану» (вул. Електронна), інтервал руху 30 хвилин.

До Харчатівки та Святомиколаївки — маршnbspим таксі № 124 від автостанції біля «П'ятого океану» (вул. Електронна), інтервал руху 30 хвилин.

Місцевості

  • Мішкове
  • Погорілове
  • Харчатівка
  • Ташкент
  • Друге відділення

Відомі уродженці

Мішково-Погорілівська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів

Примітки

  1. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. ↑ Кладбища: адреса и телефоны в Николаеве. Сайт города Николаева. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2015. (рос.)
  6. ↑ Указ президента України № 731/2019. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 4 листопада 2019.

Посилання

{alt} Це незавершена стаття з географії Миколаївської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.