Нерпиче озеро (Камчатський край)
| Нерпиче озеро рос. Нерпичье | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 56°22′11″ пн. ш. 162°37′32″ сх. д. / 56.36972° пн. ш. 162.62556° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Росія  | |||
| Регіон |
Камчатський край | |||
| Розташування |
Росія, Камчатський край, Усть-Камчатський район | |||
| Геологічні дані | ||||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 552 км² | |||
| Висота |
1 м | |||
| Глибина середня | 3,4 м | |||
| Глибина макс. | 12 м | |||
| Довжина |
48 км | |||
| Ширина |
13 км | |||
| Об'єм | 2,244 км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Халниця, Тарховка, Ольхова 2-а | |||
| Витікають | Озерна | |||
| Площа басейну |
255 км² | |||
| Країни басейну |
Росія | |||
| Інше | ||||
| Острови | Кірун, Сивучий | |||
| Код ДВР Росії |
19070000111120000000810 | |||
  Нерпиче озеро (Камчатський край) (Камчатський край) | ||||
| ||||
|
| ||||
Не́рпиче озеро (рос. Нерпичье озеро) — солонувате озеро в східній частині півострова Камчатка, на південному березі озера знаходиться робітниче селище і порт Усть-Камчатськ.
Основні характеристики
Є найбільшим озером Камчатки, його площа становить близько 552 км². Озеро лагунного типу — являє собою залишок морської затоки, яка відокремилась від моря після повільного підняття берегу. Має неправильну форму і велику затоку, витягнуту на північний схід (озеро Култучне, 104 км²). Середня глибина 3,4 м, максимальна глибина 12 м[1]. Береги сильно заболочені.
З озера витікає річка Озерна — притока річки Камчатка. Впадає 117 дрібних річок і струмків, найбільші з них: Халниця (довжина 54 км), Тарховка (51 км) і Ольхова 2-а (45 км). Живлення снігово-дощове. З'єднується з Камчатською затокою Тихого океану. Геологічні дослідження показали, що цунамі 1923 року досягало в районі озера висоти 10 м.
У озері мешкає особлива форма озерного оселедця. Крім оселедця, в озері водяться: лосось, деякі види коропових, харіус, корюшка.
Див. також
Примітки
- ↑ С. Л. Горин, В. В. Чебанов, ТРАНСФОРМАЦИЯ ГИДРОЛОГИЧЕСКОГО РЕЖИМА И БЕНТОФАУНЫ ОЗЕР НЕРПИЧЬЕ И КУЛТУЧНОЕ (УСТЬЕВАЯ ОБЛАСТЬ РЕКИ КАМЧАТКИ) В ПРОЦЕССЕ ИХ ОСОЛОНЕНИЯ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 квітня 2016. Процитовано 18 квітня 2017.