Об'єкт
Об'є́кт (від лат. objectum — «предмет») — у загальному значенні — «те, на що спрямована певна діяльність» (на противагу суб'єкту, який здійснює таку діяльність).
- Об'єкт — матеріальний предмет пізнання і практичного впливу з боку людини (суб'єкта); будь-який предмет думки, дослідження, художнього відображення тощо.
- Об'єкт права — явище, на яке спрямовується дія права.
- Об'єкт у мовознавстві:
- Об'єкт — одиниця даних та основний елемент в об'єктно-орієнтованому програмуванні.
- Технічний об'єкт — будь-який виріб (елемент, пристрій, підсистема, функціональна одиниця або система), який можна розглядати відокремлено[1].
- Об'єкт керування — об'єкт, що потребує спеціально організованих діянь для того, щоб забезпечити близькі до бажаних процеси та (або) значення (співвідношення значень) параметрів
- Об'єкт злочину — елемент складу злочину.
- «Об'єкт» — найменування Головного бронетанкового управління СРСР, що надавалося дослідній бронетехніці.
Примітки
- ↑ ГОСТ 27.001-95 Система стандартов «надежность в технике». Основные положения.
Див. також
Література
Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.
Посилання
- Об'єкт // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 138.