Огюст Буше-Леклерк

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Буше.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Леклерк.
Огюст Буше-Леклерк
фр. Auguste Bouché-Leclercq Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився30 липня 1842(1842-07-30)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Франсьєр Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер19 липня 1923(1923-07-19)[1][2] (80 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ножан-сюр-Марн[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик, класицист, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПаризький літературний факультетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьісторія[4], переклади з німецькоїd[4] і античність[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Монпельє
Паризький літературний факультетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії
ЧленствоАкадемія надписів та красного письменства (1923)[5]
Комітет історичних та наукових робітd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиЕміль Буше-Леклеркd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
офіцер ордена Почесного легіону Knight Officer of the Order of Saints Maurice and Lazarus

Marcelin Guérin Prized (1883)

Langlois prized (1886)

Огюст Буше-Леклерк (фр. Auguste Bouché-Leclercq; 30 липня 1842 — 19 липня 1923) — французький історик у галузі античності.

Життєпис

Огюст Буше-Леклерк народився 1842 року у Франсьєрі, Уаза, у родині Луї-Тома Буше та Марі-Жозефіни Леклерк. Його батьки були фермерами. Він здобув освіту в семінаріях і склав іспит на закінчення школи в 1861 році в Парижі. Пізніше він подорожував як приватний репетитор кілька місяців італійськими та німецькими містами. У 1866 році він був учителем гімназії в Мо. У 1872 році він отримав ступінь доктора філософії і в 1873—1878 роках був професором античної літератури на філософському факультеті університету Монпельє. У 1876 році він одружився з Марією Жюлі Гійом і мав з нею трьох синів і одну дочку. Він став професором стародавньої історії в Парижі в 1887 році, членом Академії написів та красного письменства в 1898 році та офіцером ордена Почесного легіону в 1903 році. Буше-Леклерк вийшов у відставку в 1918 році і помер у 1923 році в Ножан-сюр-Марн.

Дослідження Буше-Леклерка були зосереджені на стародавній історії релігії та історії еллінізму. Він написав важливі праці про династію Птолемеїв та державу Селевкідів і переклав праці німецьких істориків на французьку мову, наприклад, 1883—1885 Geschichte des Hellenismus Йоганна Густава Дройзена.

Твори

  • 1871 Les pontifes de l'ancienne Rome (тези)
  • 1879 Histoire de la divination dans l'antiquité
  • 1883 Histoire grecque
  • 1886 Manuel des institutions romaines
  • 1888 Histoire de la Grèce sous la domination des romains
  • 1899 L'astrologie grecque
  • 1900 Leçons d'histoire grecque
  • 1903 Histoire des Lagides
  • 1913 Histoire des Séleucides (323-64 avant J.-C.)

Примітки

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #116271574 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  4. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
  6. ↑ https://francearchives.fr/fr/facomponent/23e8beda18d2ed7f0557a06b891606cdb5c9212b

Джерела

  • M. Prévost: Bouché-Leclercq, Auguste. In: Dictionnaire de Biographie française, vol. 6 (1954), col. 1195.

Посилання