Одностороння границя

Одностороння границя в математичному аналізі — границя функції дійсної змінної, яка передбачає прямування до граничної точки тільки з одного боку — зліва або справа. Такі границі називають відповідно лівосторонньою границею (або лівою границею) та правосторонньою границею (або правою границею).

Існує кілька рівносильних визначень границі функції в точці — серед них є сформульовані Коші та Гейне.

Нехай ${\displaystyle A\subset \mathbb {R} }$, причому ${\displaystyle A\neq \emptyset }$, і ${\displaystyle x_{0}$ — гранична точка множини ${\displaystyle A}$. У подальшому будемо розглядати функції ${\displaystyle f:\,A\to \mathbb {R} }$.

Означення правосторонньої границі

Нехай ${\displaystyle x_{0}$ така гранична точка множини ${\displaystyle A}$, що існує ${\displaystyle \gamma >0}$ таке, що ${\displaystyle (x_{0},x_{0}+\gamma )\subset A}$. Число ${\displaystyle a}$ називається правосторонньою границею функції ${\displaystyle f}$ в точці ${\displaystyle x_{0}$, якщо для довільного додатного ${\displaystyle \varepsilon }$ існує додатне число ${\displaystyle \delta }$ таке, що для довільного ${\displaystyle x\in (x_{0},x_{0}+\delta )}$ виконується ${\displaystyle |f(x)-a|<\varepsilon }$.

Правосторонню границю прийнято позначати наступним чином:

${\displaystyle \lim \limits _{x\to x_{0}+}f(x),\ \ \lim \limits _{x\to x_{0}+0}f(x),\ \ \lim _{x\downarrow x_{0}f(x),\ \ \lim _{x\searrow x_{0}f(x);}$

Означення лівосторонньої границі

Нехай ${\displaystyle x_{0}$ така гранична точка множини ${\displaystyle A}$, що існує ${\displaystyle \gamma >0}$ таке, що ${\displaystyle (x_{0}-\gamma ,x_{0})\subset A}$. Число ${\displaystyle a}$ називається лівосторонньою границею функції ${\displaystyle f}$ в точці ${\displaystyle x_{0}$, якщо для довільного додатного ${\displaystyle \varepsilon }$ існує додатне число ${\displaystyle \delta }$ таке, що для довільного ${\displaystyle x\in (x_{0}-\delta ,x_{0})}$ виконується ${\displaystyle |f(x)-a|<\varepsilon }$.

Для лівосторонньої границі прийняті такі позначення:

${\displaystyle \lim \limits _{x\to x_{0}-}f(x),\ \ \lim \limits _{x\to x_{0}-0}f(x),\ \ \lim _{x\uparrow x_{0}f(x),\ \ \lim _{x\nearrow x_{0}f(x).}$

Використовуються також наступні скорочення:

• ${\displaystyle f\left(x_{0}+\right)}$ і ${\displaystyle f\left(x_{0}+0\right)}$ для правої границі;
• ${\displaystyle f\left(x_{0}-\right)}$ і ${\displaystyle f\left(x_{0}-0\right)}$ для лівої границі.

Означення правосторонньої границі

Нехай ${\displaystyle x_{0}$ така гранична точка множини ${\displaystyle A}$, що існує ${\displaystyle \gamma >0}$ таке, що ${\displaystyle (x_{0},x_{0}+\gamma )\subset A}$. Число ${\displaystyle p}$ називається правосторонньою границею функції ${\displaystyle f}$ в точці ${\displaystyle x_{0}$, якщо для будь-якої послідовності ${\displaystyle \{a_{n}\}_{n=0}^{+\infty }\subset A}$, ${\displaystyle a_{n}>x_{0}$ при ${\displaystyle n\in \mathbb {N} }$, що збігається до числа ${\displaystyle x_{0}$, відповідна послідовність значень функції ${\displaystyle \left\{f\left(x_{n}\right)\right\}_{n=1}^{\infty }$ збіжна і має границею одне і теж саме число ${\displaystyle p}$.

Означення лівосторонньої границі

Нехай ${\displaystyle x_{0}$ така гранична точка множини ${\displaystyle A}$, що існує ${\displaystyle \gamma >0}$ таке, що ${\displaystyle (x_{0}-\gamma ,x_{0})\subset A}$. Число ${\displaystyle p}$ називається правосторонньою границею функції ${\displaystyle f}$ в точці ${\displaystyle x_{0}$, якщо для будь-якої послідовності ${\displaystyle \{a_{n}\}_{n=0}^{+\infty }\subset A}$, ${\displaystyle a_{n}<x_{0}$ при ${\displaystyle n\in \mathbb {N} }$, що збігається до числа ${\displaystyle x_{0}$, відповідна послідовність значень функції ${\displaystyle \left\{f\left(x_{n}\right)\right\}_{n=1}^{\infty }$ збіжна і має границею одне і теж саме число ${\displaystyle p}$.

Якщо обидві односторонні границі існують в точці ${\displaystyle x_{0}$ та рівні в ній, то можна показати, що ${\displaystyle \lim \limits _{x\to x_{0}-}f(x)=\lim \limits _{x\to x_{0}+}f(x)=\lim \limits _{x\to x_{0}f(x)}$. Якщо односторонні границі існують в точці ${\displaystyle x_{0}$, але не рівні, то границі в точці ${\displaystyle x_{0}$ не існує. Якщо будь-яка одностороння границя не існує, то і границі також не існує.

Приклад 1: Лівою та правою границями функції ${\displaystyle g(x)=-{\frac {1}{x}$ при ${\displaystyle x\to 0}$ є

${\displaystyle \lim _{x\to 0-}{-1/x}=+\infty }$ та ${\displaystyle \lim _{x\to 0+}{-1/x}=-\infty .}$

Причина, чому ${\displaystyle \lim _{x\to 0-}{-1/x}=+\infty }$, в тому, що ${\displaystyle x}$ від'ємний при ${\displaystyle x\to 0-}$, що в цьому випадку означає, що ${\displaystyle -1/x}$ додатня, тому ${\displaystyle \lim _{x\to 0-}{-1/x}$ розходиться до ${\displaystyle +\infty }$.

Аналогічно, ${\displaystyle \lim _{x\to 0+}{-1/x}=-\infty }$, бо ${\displaystyle x}$ додатній при ${\displaystyle x\to 0+}$, що в цьому випадку означає, що ${\displaystyle -1/x}$ від'ємна, тому ${\displaystyle \lim _{x\to 0+}{-1/x}$ розходиться до ${\displaystyle -\infty .}$

Приклад 2: Одним із прикладів функцій з різними односторонніми границями є ${\displaystyle f(x)={\frac {1}{1+2^{-1/x},}$ для якої ліва границя дорівнює ${\displaystyle \lim _{x\to 0-}f(x)=0}$, а права границя — ${\displaystyle \lim _{x\to 0+}f(x)=1.}$

Використовуючи попередній приклад, отримуємо:

${\displaystyle \lim _{x\to 0-}2^{-1/x}=+\infty }$ та ${\displaystyle \lim _{x\to 0+}2^{-1/x}=0.}$

Тому

${\displaystyle \lim _{x\to 0+}{\frac {1}{1+2^{-1/x}={\frac {1}{1+\displaystyle \lim _{x\to 0^{+}2^{-1/x}={\frac {1}{1+0}=1,}$

а ${\displaystyle \lim _{x\to 0-}{\frac {1}{1+2^{-1/x}=0}$, бо знаменник прямує до нескінченності, тобто ${\displaystyle \lim _{x\to 0-}(1+2^{-1/x})=+\infty .}$

Отже, ${\displaystyle \lim _{x\to 0-}f(x)\neq \lim _{x\to 0+}f(x),}$ а границі ${\displaystyle \lim _{x\to 0}f(x)}$ не існує.

• Границя функції в точці
• Напівнеперервна функція

• Григорій Михайлович Фіхтенгольц. Курс диференціального та інтегрального числення. — 2025. — 2391 с.(укр.)
• Ляшко І.І., Ємельянов В.Ф., Боярчук О.К. Математичний аналіз. Частина 1. — К. : Вища школа, 1992. — 496 с. — ISBN 5-11-003757-4.(укр.)
• Дороговцев А. Я. Математичний аналіз. Частина 1. — К. : Либідь, 1993. — 320 с. — ISBN 5-325-00380-1.(укр.)
• Банах С. Диференціальне та інтегральне числення = Rachunek różniczkowy i całkowy. — 2-е. — М. : Наука, 1966. — 436 с.(рос.)