Онора де Ракан

Онора де Ракан
Народився	5 лютого 1589(1589-02-05)[1][2][…]  Q3286162?, Обіньє-Ракан
Помер	21 січня 1670(1670-01-21)[1][2][…] (80 років)  Париж
Країна	Франція
Діяльність	поет, драматург, письменник, перекладач, офіцер
Мова творів	французька
Членство	Французька академія
Рід	Bueil familyd
Учасник	Релігійні війни у Франції
Онора де Ракан у Вікісховищі

Онора де Ракан (фр. Honorat de Racan; 5 лютого 1589, Обіньє-Ракані — 21 січня 1670, Париж) — французький письменник і перекладач. Один із засновників і член Французької академії.

Онора де Бюей, якого звали маркіз де Ракан, виріс у мануарі Шаммарен (Обіньє-Ракан, між Туром і Ле-Маном). Він втратив батька, коли йому було 8 років, і матір, коли мав 13. Він став пажем короля. Був улюбленим учнем Франсуа де Малерба. 1618 року написав свою єдину п'єсу, пастораль «Бержері», яка мала великий успіх. Її виконували в Бургундському готелі з 1619 року та при дворі з 1624 року. За оцінкою П'єра Вольца, твори Ракана цікаві й для сьогоднішніх читачів.

У 1630 році «ніжний Ракан» переїхав у свій замок Ла-Рош-Ракан (поблизу Сен-Патерн-Ракан у департаменті Ендр і Луара) і, спонуканий абатом сусіднього цистерціанського монастиря Ла Кларте-Дьє, почав своє тридцятиліття перекладом Книги Псалмів, який став «пам'яткою французької поезії» (Жан-П'єр Шово).

Ракан був одним із засновників Французької академії з 1635 року. Серед його шанувальників був Жан де Лафонтен.

• Sept Psaumes, 1631.
• Odes sacrées, 1651.
• Cent neuf psaumes, 1654.
• Poésies, критичне видання, Louis Arnould, Paris, Hachette, 1930.
• Les Bergeries, критичне видання, Louis Arnould, Paris, Droz, 1937, 1991.
• Vie de Monsieur Malherbe, Marie-France Quignard, Paris, Le Promeneur, 1991.
• Œuvres complètes, критичне видання, Stéphane Macé, Paris, Honoré Champion, 2009 (1144 с).

• Louis Arnould, Racan (1589—1670). Histoire anecdotique et critique de sa vie et de ses œuvres, Thèse Paris 1896, Genève, Slatkine Reprints, 1970.
• Valéry Larbaud, Notes sur Racan, Maestricht, A.A. Stols, 1928.
• Pierre Voltz (* 1933), La comédie, Paris, A. Colin, 1964, S. 45–46.
• Jean-Charles Payen und Jean-Pierre Chauveau, La poésie des origines à 1715, Paris, Armand Colin, 1968, S. 134—135, 168—169 und 484—485.
• Pierre Robert, Racan en son pays, Chambray-Lès-Tours, C.L.D., 1991.
• Jean-Pierre Ryngaert, " Honorat de Racan ", in: Dictionnaire des écrivains de langue française, hrsg. von Jean-Pierre Beaumarchais, Daniel Couty und Alain Rey, Paris, Larousse, 2001 s. v.

• Власні твори та література про: Онора де Ракан в каталозі SUDOC (Університетська система документації)