П'єра Дельї Еспості

П'єра Дельї Еспості
Piera Degli Esposti
Народилася12 березня 1938(1938-03-12)
Болонья, Емілія-Романья, Королівство Італія
Померла14 серпня 2021(2021-08-14) (83 роки)
Рим, Лаціо, Італія
Похованняцвинтар Чертозаd
Національністьіталійці
Громадянство Королівство Італія → Італія Італія
Діяльністьакторка, сценаристка
IMDbID 0214766
Нагороди та премії

Премія «Давид ді Донателло» за найкращу жіночу роль другого плануd (2003)

Премія «Давид ді Донателло» за найкращу жіночу роль другого плануd (2009)

CMNS: П'єра Дельї Еспості у Вікісховищі

П'єра Дельї Еспості (італ. Piera Degli Esposti; 12 березня 1938, Болонья — 14 серпня 2021, Рим) — італійська акторка театру, кіно та телебачення.

Життєпис

Народилася 12 березня 1938 року у Болоньї. Акторську кар'єру розпочала у складі трупи Teatro dei 101 під керівництвом Антоніо Календи, де виступала з такими акторами як Нандо Гаццало та Джіджі Проєтті. 1966 року дебютувала на телебаченні в епізодичній ролі у мінісеріалі «Граф Монте-Крісто». Наступного року дебютувала у кіно, — серед її перших кіноробіт невеликі ролі у фільмах «Привиди по-італійськи» (1967) Ренато Кастеллані, «Під знаком Скорпіона» (1969) братів Тавіані та «Медея» Пазоліні з Марією Каллас у головній ролі. Подальша фільмографія акторки налічує понад 40 другорядних та головних кіноролей у стрічках таких режисерів як Луїджі Дзампа, Нанні Моретті, Ліна Вертмюллер, Джузеппе Торнаторе, Лаура Моранте та багатьох інших.

1980 року акторка спільно зі своєю подругою  — письменницею Дачія Мараїні створила автобіографічну книгу-інтерв'ю «Історія П'єри» (італ. Storia di Piera). 1983 року на основі книги ними було написано кіносценарій, за яким режисер Марко Феррері відзняв однойменний кінофільм, де Ізабель Юппер виконала роль П'єри, а її батьків зіграли Марчелло Мастроянні і Ганна Шигулла. Стрічка брала участь у конкурсній програмі Каннського кінофестивалю 1983 року. 1984 року подруги створили сценарій фільму «Майбутнє — це жінка» (італ. Il futuro è donna), режисером якого знову виступив Феррері, а головні ролі виконали Ганна Шигулла, Орнелла Муті та Нільс Ареструп. Також Дельї Еспості успішно виступила режисером низки оперних постановок  — «Жайворонок» П'єтро Масканьї, «Ніч неврастеніка» Ніно Рота та «Людський голос» Франсіса Пуленка.

2003 року отримала премію Давид ді Донателло у категорії Найкраща акторка другого плану за роль у драмі «Посмішка моєї матері» (2002) Марко Беллокйо. 2009 року вдруге здобула цю премію у цій же категорії за роль Вінсенти Енеа, секретаря Джуліо Андреотті, у фільмі «Дивовижний» Паоло Соррентіно. Того ж року нагороджена спеціальною премією Срібна стрічка. 2011 року отримала премію Золотий глобус (Італія) у категорії Найкраща акторка за роль у фільмі «Діти його життя» (2010) Петера Марсіаса.

П'єра Дельї Еспості померла 14 серпня 2021 року в лікарні Святого Духа у Римі в 83-річному віці[2].

Вибрана фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1966 с Граф Монте-Крісто Il conte di Montecristo епізод
1967 ф Привиди по-італійськи Questi fantasmi епізод
1968 с Піквікський клуб Il circolo Pickwick Емілі Вардл
1969 ф Під знаком Скорпіона Sotto il segno dello scorpione епізод
1969 ф Медея Medea жінка
1973 ф Хірурги, мафія у білому Bisturi, la mafia bianca сеньйора Марчетті
1981 ф Солодких снів Sogni d'oro сеньйора Апіселла
1983 ф Жарт долі, що підстерігає в засідці як бандит з великої дороги Scherzo del destino in agguato dietro l’angolo come un brigante di strada Марія Тереза Де Андреїс
1988 ф Дон Боско Don Bosco мати Ліни
1988 ф Пристрасть L'appassionata Джильберта
1996 ф Робітник і перукарка у вирі сексу та політики Metalmeccanico e parrucchiera in un turbine di sesso e politica Пальміна Гавацці
2002 ф Посмішка моєї матері L'ora di religione тітка Марія
2006 ф Три моральних жінки Tre dinne morali —
2006 ф Незнайомка La sconoschiuta Джина
2006 ф Листи з Сицилії Lettere dalla Sicilia леді Августа Варвік
2008 ф Дивовижний Il divo Вінсента Енеа, секретар Джуліо Андреотті
2008 ф Людина, котра кохає L'uomo che ama Джулія
2009 ф День народження Девіда Il compleano Джуліана
2009 ф Джулія не виходить ввечері Giulia non esce la sera Аттілія
2010 ф Діти його життя Bambini della sua vita Розарія
2011 тф Ательє Фонтана Atelier Fontana — La sorelle della moda княгиня Каетані
2013 ф Ласкаво просимо, Президенте Benvenuto Presidente! мати Яніс
2015 ф Хлорка Cloro старший майстер
2016 ф Щастя бути одною Assolo доктор Грюневальд

Нагороди та номінації

Давид ді Донателло

  • 1982 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Солодких снів).
  • 2003 — Найкраща акторка другого плану (Посмішка моєї матері).
  • 2009 — Найкраща акторка другого плану (Дивовижний).
  • 2016 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Щастя бути одною).

Срібна стрічка

  • 1989 — Номінація на найкращу акторку (Пристрасть).
  • 2002 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Посмішка моєї матері).
  • 2008 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Три моральні жінки).
  • 2009 — Спеціальна премія (Дивовижний, Людина, котра кохає, Джулія не виходить ввечері).
  • 2016 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Щастя бути одною).

Золотий глобус (Італія)

  • 2011 — Найкраща акторка (Діти його життя).

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #122325656 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ https://www.repubblica.it/spettacoli/teatro-danza/2021/08/14/news/morta_piera_degli_esposti-314021562/?ref=search

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль