Палац Орловських (Маліївці)

скасований =
Малієвецький палац
	48°59′36″ пн. ш. 26°59′54″ сх. д. / 48.993197° пн. ш. 26.998232° сх. д.
Країна	Україна; Хмельницька область; Кам'янець-Подільський район,; Новодунаєвецька селищна громада,; с. Маліївці
Розташування	48°59′35″ пн. ш. 26°59′53″ сх. д. / 48.99306° пн. ш. 26.99806° сх. д.
Тип	палац
Тип будівлі	палац
Стиль	класицизм
Автор проєкту	Доменіко Мерліні
Архітектор	Доменіко Мерліні
Засновник	Ян Онуфрій Орловський
Початок будівництва	1788 р.
Побудовано	1788 р.
	Будівлі:; палац, оранжерея
Прибудови	птахівні, лазня, водоспад, грот з вівтарями святих
Відомі мешканці	Орловські
Реліквії і святині	грецькі медалі, бібліотека, нумізматичний кабінет
Стан	потребує реставрації
	Малієвецький палац Малієвецький палац (Україна)
	<img src="https://maps.wikimedia.org/img/osm-intl,15,48.993197,26.998232,250x250.png?lang=uk" width="250" height="250" decoding="async" srcset="https://maps.wikimedia.org/img/osm-intl,15,48.993197,26.998232,250x250@2x.png?lang=uk 2x" alt="Мапа">
	Медіафайли у Вікісховищі

Про палац з такою ж назвою в Ярмолинцях Хмельницької області див. Палац Орловських (Ярмолинці).

Пала́ц у Ма́ліївцях (Малієвецький палац, Палац Орловських) (пол. Palac w Malejowcah) — палац у селі Маліївці Новодунаєвецької селищної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Розташований на скелястому березі річки Ушка (притока Ушиці), на території Малієвецького парку.

Історія

Палацовий парк був одним з найкращих на Поділлі. В самому палаці діяла каплиця. У ньому була теж велика бібліотека, що налічувала 7 600 одиниць, а також один із найбільших нумізматичних кабінетів, який створив граф, примас Польщі Ігнацій Красицький.

Палац збудований графом Яном Онуфрієм Орловським за участю архітектора Доменіко Мерліні, паркобудівничого Діонісія Макклера і садівника Діоніса Клігера^[1].

Сучасний стан

Збереглися:

палац, побудований 1788 р. у стилі класицизму,
водонапірна вежа заввишки 25 м,
молочарня,
кам'яний мур парку та внутрішнього саду (2 га),
міст,
джерело питної води з барельєфом лева та невеликим басейном,
два ставки (0,3 та 0,5 га, на більшому — острівець),
природні джерела,
водоспад з гротом.

Особлива історична та релігійна цінність — скеля вапняку з 18-ти метровим штучним водоспадом та двоповерховим гротом^[1].

Парк розташований на яскраво вираженому рельєфі, який утворює глибока балка з похилим схилом, невеличка річка Ушка та мальовничі ландшафти, що безпосередньо прилягають до парку^[1].

З радянських часів до квітня 2021 р. в палаці був розташований реабілітаційний центр допомоги дітям, хворим на туберкульоз. Обласна рада закрила лікувальний заклад і 30 вересня офіційно відкрила тут музей^[2].

Галерея

Північний фасад палацу
Південний фасад палацу
Джерело з басейном
Малієвецький водоспад
Скульптура в парку
Вигляд на парк зі сторони дороги, біля водонапірної вежі
Вигляд на водонапірну вежу з панського парку
Коні в парку Орловських
Рослинність у парку. Частково збережене первісне озеленення
Фрагмент інтер'єру (з розчисткою штучної мармуризації)
Фрагмент інтер'єру

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в Казімірова, Людмила (2023). Парадигма Малієвецького старовинного парку — пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Шляхетна Україна. Матеріальна та духовна культур: Матеріали І Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції 30 вересня 2022 р. Кам'янець-Подільський. с. 62—68.
↑ У Палаці графа Орловського на Хмельниччині відкриють новий музей - khmelnytskyi-future.com.ua (укр.). Процитовано 12 жовтня 2021.

Посилання

Без світла, але з куражем: як живе наймолодший музей України УП: Життя, 5 лютого 2023
Відеоекскурсія по палацу в Маліївці

Джерела

Бухало О. Палац у Маліївцях: благородний спокій королівського ловчого // BBC News Україна.
Malejowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 8. (пол.) — S. 8-9. (пол.)

[:0-1] а ^б ^в Казімірова, Людмила (2023). Парадигма Малієвецького старовинного парку — пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Шляхетна Україна. Матеріальна та духовна культур: Матеріали І Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції 30 вересня 2022 р. Кам'янець-Подільський. с. 62—68.

[2] У Палаці графа Орловського на Хмельниччині відкриють новий музей - khmelnytskyi-future.com.ua (укр.). Процитовано 12 жовтня 2021.

[1]

[2]

п о р Замки та палаци Хмельницької області
збережені	Білецьке (Жураковських) • Божиківці (Колонна-Чесновських) • Буйволівці (Старжинських) • Велика Слобідка (Лесьневичів) • Великий Жванчик (Хелминських) • Вишнівчик (Журавського) • Віньківці (Косельських) • Водички (Залеських) • Говори (Стадницьких) • Голозубинці (Скібнєвських) • Голосків (Римських-Корсакових) • Гринчук (Харжевського) • Гриців (Грохольських) • Деражня (Раціборовських) • Дзеленці (Білінських-Залевських) • Дунаївці (Красінських) • Жищинці (Свідерських) • Івахнівці (Червінських) • Ілляшівка (Букара) • Кам'янець-Подільська фортеця • Кам'янець-Подільський (Чарторийських) • Кам'янець-Подільський (Яловицького) • Капустяни (Бурдиків) • Красилів (Сапєґів) • Кривчик (Крупинських) • Лісківці (Хорбковських) • Лісоводи (Журовських) • Маліївці (Орловських) • Маниківці (Косельських) • Меджибіж (Білий Лебідь) • Нове Поріччя (Скибневських) • Рахнівка (Корф) • Самчики (Чечелів) • Скаржинці (Маровських) • Слобідка Шелехівська (Новицьких) • Соснівка (Товкачів) • Стара Синява (Стадницьких) • Тарноруда (Мордвінова) • Ярмолинці (Орловських)	Кам'янець-Подільська фортеця
частково збережені	Вербка (Олександрової) • Завалля (Дверницького) • Летичів • Ріпна (Шульца) • Савинці (Потоцьких-Коссецьких) • Сатанів • Староконстантинів (Острозьких) • Удріївці (Лозинських) • Устя (Дверницьких) • Хребтіїв (Патона) • Чорний Острів (Пшездецьких)
руїни	Адампіль • Ганнопіль • Жванець • Збриж • Зіньків • Ізяслав (Новозаславський) • Ізяслав (Старозаславський) • Ізяслав (Санґушків) • Китайгород • Михайлівка (Дунаївецький район) • Панівці • Полонне (Острозьких) • Сутківці • Чорнокозинці
повністю зруйновані	Антоніни (Санґушків-Потоцьких) • Базалія • Бакота • Балин • Балин (Садовських) • Білогородка • Білогір'я (Ляхівецький) • Брага (Жванецька) • Брага (палац Гіжицьких) • Бубнівка (Йодко-Наркевичів) • Вербка-Мурована • Віньківці • Гвардійське (Фельштинський) • Городок • Гриців • Дашківці • Деражня • Деркачі (Ротаріушів) • Зіньківці (Браніцьких-Бєтковських) • Івки (Погорських) • Китайгород • Красилів • Кульчини (Волконських) • Купіль (Хилінських) • Маків (Раціборовських-Журовських) • Михайлівка (Маковецьких) • Нова Синявка • Новокостянтинів • Новолабунь • Новолабунь (Стемпковських) • Новоселиця • Отроків • Остапківці (Грабянок) • Острівчани (Старжинських) • Пилявський • Пільний Олексинець • Підпилип'я (Охоцьких) • Плужне (Тишкевичів) • Полонне (Валевських) • Райківці • Рихта • Савинці • Славута • Славута (Санґушків) • Смотрич • Сокілець • Солобківці • Ставниця (Ракоці) • Старий Кривин (Яблоновських) • Старий Остропіль • Студениця • Судилків (Грохольського) • Сульжин • Супрунківці • Теофіполь • Теофіполь (Яблоновських) • Хмельницький • Хмелівка (Модзелевських) • Чорна (Рудницьких) • Чорний Острів • Шарівка • Ярмолинці • Ясенівка (Марковських)