Пам'ятник робітникам заводу Арсенал (Київ)
| Пам'ятник робітникам заводу «Арсенал» | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Оригінальний вигляд пам'ятнику (зліва), плита пам'ятнику після декомунізації (справа) | ||||
50°26′38″ пн. ш. 30°32′43″ сх. д. / 50.44388889° пн. ш. 30.54527778° сх. д. | ||||
| Тип | пам'ятник  | |||
| Статус спадщини | пам'ятка історії місцевого значення України | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Київ, Арсенальна площа (вулиця Івана Мазепи, 1) | |||
| Матеріал | граніт і залізо | |||
  Пам'ятник робітникам заводу Арсенал (Київ) (Київ) | ||||
 | ||||
 Пам'ятник робітникам заводу Арсенал у Вікісховищі | ||||
Па́м'ятник придушенню заколоту робітників заво́ду «Арсена́л» — пам'ятник на честь придушення силами УНР заколоту робітників київського заводу «Арсенал», які у жовтні 1917 року та у січні 1918 року виступили зі зброєю в руках за встановлення влади Рад у Києві. Пам'ятка історії місцевого значення (1970)[1].
Історія
Відкрито у квітні 1923 року[2] у вигляді гірської гармати, встановленої на постамент із червоного граніту, що залишився від знесеного у 1918 році пам'ятника Іскрі та Кочубею.
18 червня 2019 року пам'ятник декомунізовано. Нова таблиця на постаменті повідомляє, що монумент присвячено українським військовим, що придушили більшовицький заколот на заводі «Арсенал».
Опис
Висота пам'ятника — 5,1 м.
Гарматний ствол розвернутий у напрямку заводу «Арсенал». З 18 червня 2019 року на пам'ятнику встановлено новий напис українською мовою:
|
22 січня (4 лютого) 1918 року |
|
До того на пам'ятнику був напис російською мовою:
|
|
Пролетарі всіх країн — єднайтеся. У 5-ту річницю Оригінальний текст (рос.) Пролетарии всех стран — соединяйтесь. |
|
Історія
Питання про належність гармати
Гармата, яку включає пам'ятник, начебто є саме тією гарматою, з якої повсталі робітники-арсенальці вели вогонь по військах Центральної Ради[3].
У квітні 2016 року співробітник Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд повідомив, що гармата, яка встановлена на пам'ятнику, начебто перебувала на озброєнні кінно-гірського дивізіону Олекси Алмазова, що брав участь у придушенні повстання в січні-лютому 1918 року[4].
Під час Другої світової війни
У роки окупації Києва під час Другої світової війни нацисти знівечили пам'ятник, скинувши з постаменту гармату. Вже після звільнення Києва пам'ятник був відреставрований.
Декомунізація пам'ятника
18 червня 2019 року представниками Всеукраїнського молодіжного руху «Гідність нації» було здійснено декомунізацію. В постамент монумента було вмонтовано плиту з новим текстом. Комуністичні написи попередньо прибрано, активістами здійснено реставрацію гармати та постаменту[5].
Див. також
Примітки
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 27.01.1970 № 159. Архів оригіналу за 11.08.2013. Процитовано 30.04.2016.
- ↑ Торжество открытия памятника восстания Красного Арсенала // Пролетарская правда. — 1923. — № 500. — 18 апреля. — С. 4; Красное Знамя и Доска, врученные Арсеналу за революционные подвиги // Пролетарская правда. — 1922. — № 16. Бесплатное илюстрированное приложение к № 257 (370). — 7 ноября. — С. 4. (рос.)
- ↑ Пам'ятник Січневого повстання 1918 року [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Київ. Провідник / за ред. Ф. Ернста. — К. : ВУАН, 1930. — С. 468–469.
- ↑ Чи мав Щорс відношення до загибелі предків кіноактора Дастіна Гоффмана? [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Громадське радіо. — 2016. — 10 квітня.
- ↑ Націоналісти перейменували пам’ятник з гарматою на Арсенальній площі (фото). Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
Джерела
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 42. (рос.)
- Кадомська Марія, Тригубова Тетяна. Січневого повстання вулиця [Архівовано 17 березня 2016 у Wayback Machine.] // Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах. http://www.history.org.ua/LiberUA/966-95478-2-2-2/966-95478-2-2-2.pdf [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] / Редкол. тому: відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011. — С. 1434. — ISBN 966-95478-2-2.
