Пейніт

Пейніт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураPai[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаCaZrAl9[O15|BO3]
Клас мінералуборати
Nickel-Strunz 106.AB.85 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Колірвід помаранчево-червоного до коричнево-червоного
СингоніяГексагональна
Твердість7,9-8,0
БлискСкляний
ПрозорістьПрозорий
Колір рисиБілий
Густина4,01
Розчинністьнерозчинний у кислотах
Оптичні властивості кристалів
Показник заломленняno = 1.8159, ne = 1.7875
Подвійне променезаломленняδ = 0,028
ПлеохроїзмСильний дихроїзм; рубіново-червоний по [0001]; коричнево-помаранчевий за правими кутами відносно [0001]
Інші характеристики
ПершовидкривачАртур Чарлз Деві Пейнd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Названо на честьАртур Чарлз Деві Пейнd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Типова місцевістьMogok Townshipd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Пейніт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Пейніт — мінерал з класу боратів. Уперше був виявлений в Могоке (Бірма, нині М'янма) в 1956 році[4]. Назву отримав на честь свого першовідкривача — британського мінералога Артура Пейна.

Хімічний аналіз показав, що пейніт містить кальцій, цирконій, бор, алюміній і кисень (CaZrBAl9O18). Мінерал містить також сліди хрому і ванадію. Колір пейніту від помаранчево-червоного до коричнево-червоного, як у топазу, завдяки слідами заліза. Природні кристали мають гексагональну форму, і до кінця 2004 року тільки два вдалося огранити.

Довгі роки існувало лише три маленьких кристали пейніту. До 2005 року в світі налічувалося менше 25 відомих кристалів пейніту. У 2006 році було відкрито ще одне родовище на півночі М'янми. Але велика частина добутих у цьому місці каменів відрізняється за якістю від тих, що видобували раніше. Це темні, непрозорі, неповні кристали. Є надія, що розкопки в цьому районі принесуть більше кристалів пейніту.

Спочатку багато відомих кристалів пейніту були в приватних колекціях, а решта були поділені між Британським музеєм природознавства, гемологічним інститутом Америки, Каліфорнійським інститутом технології і Науково-дослідною лабораторією дорогоцінного каміння в Люцерні (Швейцарія). Занесений в Книгу рекордів Гіннеса як найрідкісніший мінерал у світі. Вартість сягає 241 тис. євро за грам[5].

Див. також

Примітки

Посилання