Пижмо щиткове

Пижмо щиткове
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Пижмо (Tanacetum)
Вид:
Пижмо щиткове (T. corymbosum)
Біноміальна назва
Tanacetum corymbosum
Синоніми

Chrysanthemum corymbosum L.
Pyrethrum corymbosum (L.) Scop.

Пижмо щиткове[1] (Tanacetum corymbosum) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae); поширений на заході Північної Африки, у Європі (крім півночі), на заході Азії.

Опис

Багаторічна трав'яниста рослина, яка зазвичай досягає висоти від 50 до 100 см. Стовбур прямостійний і розкидано волосистий. Вся рослина дещо ароматна. Листя складаються з трьох-семи пар видовжених подвійно надрізаних листочків. Нижнє листя черешкове, тоді як дуже маленьке верхнє — сидяче. У нещільному суцвітті зазвичай 3–10 (іноді більше) чашеподібних вторинних суцвіть. Квіткові кошики (вторинні суцвіття) мають ширину від 15 до 30 мм; вони містять язичкові й трубчасті квіти. Приквітки бліді, зелені або світло-коричневі. Зигоморфні (мають тільки одну площину симетрії) язичкові квіти білі і лінійно-довгастої форми. Радіально симетричні трубчасті квітки жовті. Період цвітіння зазвичай охоплює червень, липень, серпень. Плід — 2–3 мм сім'янка.

Поширення

Поширений на заході Північної Африки, у Європі крім півночі, у ближній Азії — Туреччина, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Західний Сибір; натуралізований у Данії та Швеції[2][3][4].

В Україні зростає на всій території — у лісах, серед чагарників, на галявинах і сухих луках, у горах до субальпійського пояса[5].

Галерея

Джерела

  1. Tanacetum corymbosum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 29.04.2019. (англ.)
  3. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 29.04.2019. (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Процитовано 29.04.2019. (англ.)
  5. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 338, 339.