Поль Еміль Аппель
Поль Еміль Аппель | |
---|---|
фр. Paul Appell ![]() | |
![]() | |
Народився | 27 вересня 1855[1][2][…] ![]() Страсбург[4] ![]() |
Помер | 24 жовтня 1930[2][5][…] (75 років) ![]() VI округ Парижа, Париж[4] ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | математик, викладач університету ![]() |
Alma mater | Вища нормальна школа lycée Henri-Poincaréd Паризький університет[7] ![]() |
Галузь | математичний аналіз, геометрія[8], механіка, математика[8], алгебраїчна функція[8], теорія диференціальних рівнянь[d][8] і комплексний аналіз[8] ![]() |
Заклад | Паризький університет факультет природничих наук Паризького університетуd Центральна школа Парижа[d] ![]() |
Посада | президент, president of the Mathematical Society of Franced[9], президент, президент[d], президент[d] і президент[10] ![]() |
Аспіранти, докторанти | Joseph Kampé de Férietd Robert de Montessus de Ballored[2] Aurel Angelescud[2] Pierre Humbertd[11] Xavier Antomarid[12] René Garnierd[13][7] Henri Béghind[7] Gheorghe Bratud[7] Benjamin Jekhowskyd[7] Adolphe Bühld[7] ![]() |
Членство | Французька академія наук Петербурзька академія наук Академія наук СРСР Національна академія дей-Лінчей Російська академія наук Association des anciens élèves, élèves et amis de l'École normale supérieured Туринська академія наук[4] Французьке астрономічне товариство ![]() |
Брати, сестри | Charles Appelld ![]() |
Діти | Camille Marbod Pierre Appelld ![]() |
Нагороди | |
![]() ![]() |
Поль Еміль Аппель (фр. Appell Paul Émile; 27 серпня 1855, Страсбург Франція — 24 жовтня 1930, Париж, Франція) — французький математик і механік, ректор Сорбонни, член Французької АН (1892), багато років був її президентом.
Життєпис
Поль Еміль Аппель народився у Страсбурзі в родині Жана-П'єра Аппеля та Елізабет Мюллер. Після захоплена німцями Страсбурга, Аппеля переїхав до Нансі, щоб підготуватися до навчання у Парижі. Закінчив у 1876 Вищу нормальну школу у Парижі. З 1885 — професор раціональної механіки кафедри механіки Сорбонни (Паризький університет). У 1892 році Аппель був обраний до Французької академії наук. На посаді декана Паризького університету з 1903 по 1920, а з 1920 по 1925 — його ректор.
Член-кореспондент Санкт-Петербурзької АН (1911), почесний член Російської АН (1925).
Основні його дослідження присвячені теорії аналітичних функцій та механіки. Вніс вклад у розвиток алгебраїчних функцій та теорії потенціалу. Одним з перших започаткував вивчення гіпергеометричних та еліптичних функцій двох й більшого числа змінних. Розвинув теорію алгебраїчних функцій і теорію потенціалу. Ввів поліноми, що носять нині його ім'я, поліномів Аппеля. Вивів звичайні диференціальні рівняння, тепер — рівняння Аппеля[ru], які описують рух як голономних так і не голономнихсистем (найбільш загальні рівняння руху механічних систем).
Автор низки важливих праць в галузі неголономної механіки, у тому числі «Трактату раціональної механіки».
Йому належить 140 робіт з аналізу, 30 — з геометрії та 87 — з механіки, а також багато підручників.
Примітки
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ а б в www.accademiadellescienze.it
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в г д е Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://web.archive.org/web/20161024023304/http://smf.emath.fr/content/anciens-presidents
- ↑ Французька академія наук — 1666.
- ↑ http://www.numdam.org/issue/THESE_1918__14__1_0.pdf — С. 1–2.
- ↑ Bulletin des Sciences Mathématiques — Elsevier, 1902. — Vol. XXVI. — ISSN 0007-4497; 1952-4773
- ↑ http://www.numdam.org/item/10.24033/asens.644.pdf
Джерела
- Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
- Ювілеї. Пам'ятні дати[недоступне посилання з липня 2019] // Наука та наукознавство, 2005, № 3
- Centenaire de la naissance de Paul Appell, «Annalles de luniversité de Paris», 1956, t. 26 № 1, р. 17—39.