Президентський палац (Тайбей)

Президентський палац
Дата створення / заснування березень 1919 Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Зображення інтер'єру Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна  Тайвань і  Японська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Адміністративна одиниця Чжунчжен Редагувати інформацію у Вікіданих
У межах природно-географічного об'єкта Bo'ai Special Zoned Редагувати інформацію у Вікіданих
Архітектор Uheiji Naganod і Matsunosuke Moriyamad Редагувати інформацію у Вікіданих
Архітектурний стиль Архітектура Відродження Редагувати інформацію у Вікіданих
Орендар Office of the President of the Republic of Chinad, президент Республіки Китай і віцепрезидент Китайської республікиd Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщини country-level monumentd Редагувати інформацію у Вікіданих
Адреса 臺北市中正區建國里重慶南路一段122號 Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштовий індекс 100 Редагувати інформацію у Вікіданих
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента d Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційний сайт(кит.) Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Президентський палац у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

25°02′24″ пн. ш. 121°30′43″ сх. д. / 25.040009314824° пн. ш. 121.51195002908° сх. д. / 25.040009314824; 121.51195002908

Президентський палац у Тайбеї (кит. спр. 中华民国 总统府; кит. трад. 中華民國 總統府; піньїнь Zhōnghuá Mínguó Zǒngtǒngfǔ) — резиденція Президента Китайської Республіки, розташована в районі Чжунчжен міста Тайбей, Тайвань.

Історія

Будівля, побудована в 1912—1919 роках, спочатку була резиденцією японського генерал-губернатора Тайваню[1]. Зазнавши невеликих пошкоджень під час Другої світової війни, палац був відновлений після приєднання Тайваню до Китаю в 1945 році. У 1946 році, з нагоди 60-річчя Чан Кайші, його назвали павільйоном Чі Шоу[2]. Після евакуації Гоміньдану на Тайвань у 1949 році будівля стала резиденцією Президента Республіки Китай. У 2006 році його назву змінено на офіс президента Республіки Китай[2].

Будівля Офісу президента займає площу 6930 м² і оформлена в червоно-білих тонах. Стилістично належить до неоренесансної архітектури. Палац має п'ять поверхів і увінчаний з фасаду 11-ярусною вежею заввишки 60 метрів. Всередині має два дворики. У 1998 році будівлю оголосили пам'яткою історії та відкрили для відвідування[3][4].

Примітки