Премія Германа Кестена

Премія Германа Кестена
Країна  Німеччина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип cultural prized[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
На честь: Герман Кестен[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагородження
Засновано: 1985[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороджені:
Черговість
Сайт pen-deutschland.de/de/pen-preise/kesten-preis/ Редагувати інформацію у Вікіданих

Премія імені Германа Кестена (нім. Hermann-Kesten-Preis), офіційно — медаль Германа Кестена (нім. Hermann-Kesten-Medaille) — німецька літературна премія, яка щорічно вручається за видатні зусилля в підтримці переслідуваних письменників від імені PEN Center Germany, згідно з принципами Хартії міжнародного ПЕН-клубу. Премія названа на честь Германа Кестена (1900—1996), який був першим, кого у 1985 році ПЕН-центр ФРН відзначив даною нагородою.

До 1993 року цю премію присуджували щодвароки, а з 1994 року її призначають щорічно. Станом на 2000 рік переможці отримують грошову винагороду в розмірі 10 000 євро.

Нагорода — одна з багатьох нагород PEN, яку спонсорують міжнародні філії PEN у понад 145 центрах PEN в усьому світі.

Переможці

  • 1985 Єпископ Гельмут Френц
  • 1987 Кетлін фон Сімсон
  • 1989 Анжеліка Мехтель
  • 1991 Кріста Бремер
  • 1993 Йоганнес Маріо Сіммель
  • 1994 Карола Стерн
  • 1995 Гюнтер Грасс
  • 1996 Віктор Пфафф
  • 1997 SAID
  • 1998 Герман Шульц
  • 1999 Олександр Ткаченко
  • 2000 Ненад Попович
  • 2001 Гарольд Пінтер
  • 2002 Сумая Фархат Насер та Гіла Свірський
  • 2003 Анна Політковська
  • 2004 Bunt statt Braun
  • 2005 Журналіст у небезпеці
  • 2006 Леоні Оссовський
  • 2007 Грант Дінк
  • 2008 Меморіал
  • 2009 Балтасар Гарсон
  • 2010 Лю Сяобо
  • 2011 Єгипетський видавець Мухаммед Хашим[2]
  • 2012 Ірина Халіп, білоруська журналістка
  • 2013 Індекс цензури
  • 2014 Вольфганг Калек[3]
  • 2015 Gefangenes Wort eV та Madjid Mohit
  • 2016 Переклади для правосуддя
  • 2017 Томас Б. Шуман

Список літератури

  1. ↑ а б в г https://www.pen-deutschland.de/de/pen-preise/kesten-preis/
  2. ↑ Stefan Weidner. «A Father of the Revolution» [Архівовано 2012-07-23 у Wayback Machine.], Qantara.de, 09.12.2011
  3. ↑ Profile /biography of Wolfgang Kaleck. European Center for Constitutional and Human Rights (ECCHR). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.

Див. також

Посилання