Прокоповка

село Прокоповка біл. Пракопаўка
Транслітерація назви	Prakopaŭka
Основні дані
особа)_region:BY_ 52°08′42″ пн. ш. 31°18′57″ сх. д. / 52.145° пн. ш. 31.315833333333° сх. д. / 52.145; 31.315833333333
Країна	Білорусь
Область	Гомельська
Район	Гомельський
Рада	Черетянська
Перша згадка	XIX століття
Населення	121 особа (2004)
Часовий пояс	UTC+3:00
Поштовий індекс	246145
Телефонний код	+375-23(2)
Автомобільний код	3
Транспорт, відстані
До Мінська
- фізична	318 км
Прокоповка
Прокоповка Прокоповка (Гомельська область)

Прокоповка (біл. Пракопаўка) — село в Черетянській сільській раді Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь.

Поблизу є родовище залізняку.

За 48 км на південний схід від Гомеля, 15 км від залізничної станції Кравцовка (на лінії Гомель – Чернігів).

На річці Терюха (притока річки Сож).

Автомобільна дорога Тереховка — Гомель. Планування складається з прямолінійної вулиці, яка орієнтована з південного сходу на північний захід і забудована дерев'яними будинками садибного типу.

За письмовими джерелами відома з XIX століття як село у володінні дворян Лисовських, у Білицькому повіті Могилівської губернії. Хазяїн однойменного маєтку володів у 1845 році 1421 десятиною землі. У 1884 році особисте володіння Терези Лисовської працював хлібний магазин і водяний млин. Відповідно до перепису 1897 року перебувала у Марковицькій волості Гомельського повіту. У 1909 році у володінні поміщиків Олександра та Івана Лисовських працювали школа, млин.

1926 року працювали поштовий пункт, початкова школа. Поруч, у колишньому фольварку, діяло насіннєве господарство. З 8 грудня 1926 року по 20 вересня 1983 року центр Прокоповської сільради Носовицької, з 4 серпня 1927 року Тереховської, з 25 грудня 1962 року Добруського, з 18 січня 1965 року Гомельського районів Гомельського округу (до 26 липня 1930 року), року на Гомельщині. У 1930 році організований колгосп «Ударник», працювали вітряк і кузня.

Під час німецько-радянської війни у вересні 1943 року німецькі окупанти спалили 79 дворів. Звільнено 27 вересня 1943 року, у боях за село загинули 97 радянських солдатів (поховані в братській могилі у сквері біля школи). На фронтах та у партизанській боротьбі загинули 56 жителів, пам'ять про яких увічнює Курган Слави.

У 1959 році у складі колгоспу «Первомайський» (центр — село Маков'є). Розташовані 9-річна школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, магазин.

• 2004 — 50 господарств, 121 мешканець

• Н. Н. Шклярова — білоруська поетеса.

• Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0303-9 ISBN 985-11-0302-0