Протидронна решітка
Протидронова решітка | |
---|---|
Українська M109A4 з «кліткою» | |
Епоха | з 2022 |
Належить до | рознесена броня |
Протидронні решітки та сітки (також знані як «мангали»; також англ. cage armor — «кліткова броня») — практика додаткового захисту військової техніки та нерухомих наземних об'єктів від ударних БПЛА, що набула поширення під час російського вторгнення в Україну (з 2022). Такий захист використовує підхід рознесеної броні та призначений для передчасної детонації або неспрацювання снарядів.[1]
Опис
Головною задачею подібних заходів є зменшення ефективності ворожого снаряда. Це може бути руйнування боєприпаса, неспрацювання контактного підривача, зміна траєкторії, спрацювання під неефективним кутом абощо. Для невеликих кумулятивних боєприпасів передчасна детонація на певній відстані від броні може знизити ефективність.[2][3][1][4]
Такий захист може набувати різних форм і розмірів: від невеликих жорстких решіток та складаних сіток на баштах[5] до «кліток» з круговим захистом та масивних надбудов, як на російських штурмових «танках-сараях». Матеріал також різниться, це може бути легка сітка, жорстко зварена решітка (в тому числі протикумулятивні ґратки), листовий метал, гума,[6] троси, ланцюги та комбінована броня, що може включати динамічний захист.[7][8] Виготовлення буває як заводське, так і імпровізоване.[1]
Історія
Російські «мангали» 2022 року
В серпні 2021 року стало відомо, що російські танки починають оснащуватись специфічними решітками (прозвані «мангалами»), привареними на баштах.[9] Танки, накопичені росіянами для вторгнення в Україну, також часто мали ці решітки. Їх пов'язували з захистом танка від атак згори, що їх могли завдавати отримані Україною протитанкові ракетні комплекси Javelin та ударні безпілотники Bayraktar TB2.[10][11] Ефективність цих рішень була під сумнівом, до того ж вони заважали екіпажу та збільшували силует танка.[12][13][14]
Поширення малих ударних безпілотників
Застосування захисних сіток проти безпілотників відоме щонайменше з 2022 року. Їх використовували для протидії вільнопадним боєприпасам (наприклад, ручним гранатам, що їх скидали з мультикоптерів) та дронам-камікадзе, як «Ланцет». Такі сітки натягували над вогневими позиціями або місцями стоянки техніки.[2][15][3] Для боротьби з сітками можливе використання дистанційного підриву кумулятивного заряду. Наприклад, у листопаді 2023 року стало відомо про застосування росіянами «Ланцетів» з лідаром.[16]
Складнішим варіантом є приварювання сіток або решіток безпосередньо до техніки. Наприклад, російські «мангали», які на початку війни показали себе неефективно та ставали об'єктом насміхань, виявились цілком дієвими проти малих БПЛА. 2023 року і росіяни, і українці почали активно встановлювати сітки та решітки на власну техніку, в тому числі самохідну артилерію, танки та РСЗВ.[17][18][19][1] В обох країнах ці рішення бувають як імпровізовані, зроблені з підручних матеріалів, так і заводські.[1]
Наприкінці літа — на початку осені 2023 набули масового застосування ударні FPV-дрони, надзвичайно дешеві та ефективні. Оператор дрона в реальному часі бачить ціль, тому може прицільно влучити в слабко захищену частину машини (дах башти, силове відділення тощо), що потребує захисту цих місць.[20] Це призвело до повсюдного застосування сіток і решіток для захисту від них на багатьох типах техніки, що включає САУ, танки та навіть неброньовані машини. Зафіксовано встановлення сіток і на західну техніку, передану Україні, як от на Challenger 2,[21] M1 Abrams, M2 Bradley, Leopard 2 тощо.[22][7] Росіяни з квітня 2024 року почали використовувати «танки-сараї» з масивними надбудовами, що закривали їх практично повністю згори та з боків. Деякі були обладнані засобами РЕБ та/або протимінними тралами.[23][24][25] Натомість в українських військах з 2024 року з'явились легкі складані сітки.[5]
Інші країни та конфлікти
За досвідом російсько-української війни протидронові «мангали» набули поширення в інших країнах. Так, їх використовували на танках «Меркава» ізраїльські війська в ході війни між Ізраїлем і Хамасом.[26][27][1] Також подібні рішення було помічено на індійській[28] і китайській[29] військовій техніці.
Інші типи об'єктів
Кілька сіток з'явились у вересні 2023 року на російських аеродромах після ударів українських безпілотників для захисту від них,[30] Крім того, після початку української кампанії атак на російську нафтову інфраструктуру 2024 року в Росії почали захищати сітками нафтопереробні заводи (НПЗ) та інші стратегічно важливі об'єкти. Ці засоби захисту мали різні конструкції: жорсткі решітки навколо цистерн, натягнуті на трубах троси абощо. Ефективність заходів неоднорідна й залежить від конструкції.[31] Відомо про випадки натягування сіток на стовпах над дорогами, щоб ускладнити дронам наближення до рухомих цілей.[32]
У березні 2024 року біля Гаджієвого помітили «мангал», встановлений на атомний підводний човен проєкту 667БДРМ «Дельфін».[1]
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д е ж Delta-IV nuclear sub emerges with a conning tower survival cage. Bulgarian Military (амер.). 21 березня 2024. Архів оригіналу за 24 березня 2024. Процитовано 24 березня 2024.
- ↑ а б Артилеристи отримали екрани-сітки проти ударів БПЛА. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 31 грудня 2022. Процитовано 4 вересня 2023.
- ↑ а б Як маскувальні сітки перешкоджають дронам-камікадзе. texty.org.ua (укр.). 2023. Архів оригіналу за 23 липня 2024. Процитовано 25 січня 2025.
- ↑ Российский «царь-мангал»: спасает ли танки от украинских дронов-камикадзе стальной сарай?. BBC News Русская служба (рос.). 14 травня 2024. Архів оригіналу за 27 листопада 2024. Процитовано 22 січня 2025.
- ↑ а б West, Lisa (5 жовтня 2024). UK supplied Challengers in Ukraine spotted with drone nets (брит.). Архів оригіналу за 13 січня 2025. Процитовано 25 січня 2025.
- ↑ Post, Kyiv. Russian Tanks Wear Rubber Against Kamikaze Drones. www.kyivpost.com (англ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2024. Процитовано 25 січня 2025.
- ↑ а б How the Russians and Ukrainians are adapting their tanks to drone warfare. The Observers - France 24 (англ.). 6 листопада 2024. Архів оригіналу за 19 грудня 2024. Процитовано 25 січня 2025.
- ↑ У РФ детально показали новий захист Т-80ВБМ, включно з новою станцією РЕБ та оновленим мангалом | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 25 липня 2024. Процитовано 25 січня 2025.
- ↑ Росія у Криму встановлює на Т-72Б1 захисні решітки. Мілітарний. 26 Листопада 2021.
- ↑ Roblin, Sebastien. Russian Tanks Massing Near Ukraine Sport Mods Against Drones, Javelin Missiles. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
- ↑ Танк з «наметом». Як РФ готує сили в Криму до зустрічі з ПТРК Javelin. Фокус. 24 березня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
- ↑ Решітки не допомогли: Javelin пробив імітований захист. Мілітарний. 22 Грудня 2021.
- ↑ Російські танкісти розкритикували решітки на своїх танках. Мілітарний. 25 травня 2022.
- ↑ Alia Shoaib (26 березня 2022). Russian soldiers appear to be fixing makeshift cages to the turrets of their tanks in a crude effort to protect themselves against Ukraine's anti-tank missiles. Business Insider. Архів оригіналу за 26 березня 2022.
"The advantage Russian tanks have is that they're super small and very low, making them easy to hide. When you start doubling the height, you're getting rid of some of the advantages of the vehicle," Crump said. The cages also make it harder for the crew to get in and out of the vehicles, according to Crump.
- ↑ Ланцет: застосування та протидія. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 30 серпня 2023. Процитовано 4 вересня 2023.
- ↑ "Ланцет" навчився знищувати захищені сітками цілі. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2023. Процитовано 8 лютого 2024.
- ↑ Росіяни від дронів на САУ наварюють решітки. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 30 березня 2023. Процитовано 4 вересня 2023.
- ↑ Росіяни обладнують РСЗВ захисними екранами від дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 4 вересня 2023. Процитовано 4 вересня 2023.
- ↑ Артилеристи застосовують антидронові екрани на своїх САУ. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 4 вересня 2023. Процитовано 4 вересня 2023.
- ↑ Российский «царь-мангал»: спасает ли танки от украинских дронов-камикадзе стальной сарай?. BBC News Русская служба (рос.). 14 травня 2024. Архів оригіналу за 27 листопада 2024. Процитовано 22 січня 2025.
- ↑ В ЗСУ помітили танк Challenger 2 з "мангалом": чому це може бути ефективно (фото). ФОКУС (укр.). 16 серпня 2023. Архів оригіналу за 31 серпня 2023. Процитовано 5 вересня 2023.
- ↑ News, A. B. C. Ukrainian soldiers, engineers add metal netting to US tanks and vehicles to protect against Russian drones. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 4 жовтня 2024. Процитовано 25 січня 2025.
- ↑ Росіяни застосували танк із новим «мангалом» біля Красногорівки. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 17 квітня 2024. Процитовано 18 квітня 2024.
- ↑ Біля Красногорівки росіяни застосували танк із новим типом захисту. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 9 квітня 2024. Процитовано 18 квітня 2024.
- ↑ Українські військові підбили танк із навареним "сараєм". Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2024. Процитовано 25 квітня 2024.
- ↑ Axe, David. Cope Cages Come To Israel As IDF Tanks Get Extra Drone Armor. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 24 березня 2024. Процитовано 24 березня 2024.
- ↑ Horton, Alex (17 жовтня 2023). Israeli tanks add drone protection cages, a lesson from Ukraine war. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 24 березня 2024.
- ↑ Malyasov, Dylan (17 вересня 2023). Indian T-90 tanks appear with ‘cope cage’ defense on top. Defence Blog (англійською) . Архів оригіналу за 29 листопада 2023.
- ↑ Malyasov, Dylan (23 березня 2024). Chinese combat vehicles get ‘cope cage’ armor. Defence Blog. Архів оригіналу за 24 березня 2024.
- ↑ Росіяни розробили нове укриття літаків для захисту від українських дронів. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 13 вересня 2023. Процитовано 13 вересня 2023.
- ↑ Антидронові сітки врятували російську нафтобазу. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2024. Процитовано 25 січня 2025.
- ↑ Окупанти біля Бахмуту натягнули сітки проти БПЛА, можливо це навіть працює (відео) | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 10 грудня 2024. Процитовано 25 січня 2025.