Підлозці
село Підлозці | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | ![]() | ||
Область | Рівненська область | ||
Район | Дубенський район | ||
Тер. громада | Підлозцівська сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA56040230010053675 ![]() | ||
Облікова картка | картка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1570 | ||
Населення | 750 | ||
Площа | 12,07 км² | ||
Густота населення | 44,08 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 35132 | ||
Телефонний код | +380 03659 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°35′0″ пн. ш. 25°21′56″ сх. д. / 50.58333° пн. ш. 25.36556° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
195 м | ||
Водойми | р. Стир | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 35132, Рівненська обл, Дубенський р-н, с. Підлозці, вул. Незалежності, буд. 4 | ||
Карта | |||
Мапа | |||
Підлозці́ — село в Україні, у Підлозцівській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Розміщене за 30 км від залізничної станції Гнідава. Поблизу протікає річка Стир. Населення — 507 осіб.
До 2015 адміністративний центр однойменної сільської ради. Сільраді були підпорядковані села Ставрів, Велике, Загатинці, Топілля.
У 2016 році було створено Підлозцівську ОТГ[1]. Голова ОТГ — Костюкевич Микола Олександрович.
Географія
Село розташоване на лівому березі річки Стир.
Герб
У лазуровому щиті з лазуровою базою золоте сонце, що виходить зверху, без зображення обличчя. Поверх всього п'ять зелених дерев із золотими стволами, поверх яких зелені дерева, що виходять із боків щита.[2]
Історія
Село Підлозці (Подлозцы) згадується в «Історико-статистичному описі церков та приходів Волинської єпархії», виданому у 1889 р. у Почаєві. Там сказано, що жителі села є прихожанами Ставрівської церкви.
Поселення почало активно розбудовуватися у ХХ ст. У 1906 році село Ярославицької волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 31 верст, від волості 11. Дворів 88, мешканців 485[3]. У 1939 р. у Підлозцях виникла сільська рада. Її головою став Феодосій Васильович Лунь. У 1940 р. тут створили колгосп ім. Калініна, який очолила Агафія Шпак. Перед війною в артілі нараховувалося 45 чоловік.
Після Другої світової війни в 1950 році колгосп відбудувався. Головою обрали І. А. Ковальчука. На перших порах в колгосп подали заяви 28 селян. Більшість громадян хотіли обробляти землю самостійно.
Було зведено Обеліск Слави воїнам, які загинули в роки війни.
У 1958 р. у Підлозцях створили колгосп «Комуніст». До нього приєдналися господарства з сіл Ставрів, Топілля, Загатинці, Велике. Головою правління обрали А. П. Козака.
На теренах Підлозцівської сільської ради у воєнний та повоєнні період велася запекла політична боротьба. Чимало жителів потерпіли від радянського режиму.
У зв'язку з аварією на Чорнобильської АЕС на території Підлозцівської сільської ради почалося будівництво нового поселення для потерпілих від лиха людей. Сюди переселилися мешканці з північних районів області. На той час діяли два основні колективні сільськогосподарські підприємства: сільськогосподарський виробничий кооператив «Нива» (засновник М. А. Волянський), товариство з обмеженою відповідальністю «Салют — 2000» (директор В. М. Мартинюк).
Сучасність
На сьогоднішній день у селі функціонують школа-ліцей, дошкільний навчальний заклад «Сонечко», будинок культури, бібліотека, амбулаторія сімейної медицини, продовольчі та промислові магазини. Є православний Свято-Миколаївський храм, збудований у 1994 році. У Підлозцях на честь 2000-річчя Різдва Христового відкрито та освячено капличку. На території села діє ТзОВ «Хавест-Агро», засновник Маркус Шютте.
Населення — 750 осіб.
Престольний празник — на Миколая.
Примітки
- ↑ Автор. Підлозцівська сільська об’єднана територіальна громада. decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 4 травня 2020.
- ↑ Герб Підлозців
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 18 березня 2020.