Роберт Вілсон (економіст)

Роберт Вілсон
Народився	16 травня 1937(1937-05-16)[1] (87 років)  Женіва, Небраска, США[2]
Країна	США
Діяльність	економіст, викладач університету
Галузь	економіка[3], менеджмент[3] і математична економіка[3]
Alma mater	Гарвардський університет (1959), Гарвардська школа бізнесу (1963) і Гарвардський коледж
Науковий керівник	Howard Raiffad
Знання мов	англійська[4][3]
Заклад	Стенфордський університет
Членство	Національна академія наук США[5], Американська академія мистецтв і наук[6] і Економетричне товариство[7]
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1982) BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards (2015) заслужений член Американської економічної асоціаціїd член Економетричного товариства[d] (1976) Golden Goose Awardd (2014) премія Джона Карті (2018) Fisher-Schultz Lectured Thomson Reuters Citation Laureates (2007)

Роберт Б. Вілсон (англ. Robert Butler Wilson, нар. 16 травня 1937(19370516), Женіва, Небраска) — американський економіст. Лауреат Нобелівської премії з економіки за 2020 рік (разом з Полом Мілгромом) за «удосконалення теорії аукціонів^[en] та винахід їх нових форматів».

Здобув ступінь бакалавра (A.B.) в 1959 році, магістра ділового адміністрування (MBA) в 1961 році і доктора ділового адміністрування^[en] (DBA) Гарвардського університету в 1963^[8].

Викладацьку діяльність розпочав на посаді асистента професора в 1964-1967 роках, асоційованого професора в 1967-1971 роках, професора в 1971-1976 роках, Атолл Макбін професор економіки в 1976-2000 роках, Адамс заслужений професор менеджменту в 2000-2004 роках в Стенфордському університеті. Емерит-професор Стенфордського університету з 2004^[8].

• 1976: член Економетричного товариства
• 1981: член Американської академії мистецтв і наук^[8].
• 1982: грант Ґуґґенгайма^[9];
• 1986: почесний доктор економіки Норвезької школи економіки^[en];
• 1994: обраний член Національної академії наук США^[10]
• 1995: почесний доктор права Чиказького університету;
• 1995: премія Меламеда від Чиказького університету;
• 1997—1999: президент Економетричного товариства
• 2001: член Товариства теорії ігор^[en]
• 2006: член Американської економічної асоциації
• 2007: Clarivate Citation Laureates;
• 2010: премія Лаффона від Університету Тулузи;
• 2011: член Товариства сприяння розвитку економічної теорії^[en][8].
• 2015: BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards^[11];
• 2016: премія за інноваційні кількісні додатки від Чиказької товарної біржі і Науково-дослідного інституту математичних наук;
• 2018: Премія Джона Карті «за розвиток науки» від Національної академії наук США;^[12]
• 2018: почесний доктор наук Лондонської школи економіки;
• 2020: Нобелівська премія з економіки^[13].

• A Simplicial Algorithm for Concave Programming. Dissertation, Harvard Business School, Boston 1963
• Nonlinear pricing. Oxford University Press, New York [u. a.] 1993, ISBN 0-19-511582-1

статті

• The Theory of Syndicates. In: Econometrica. Band 36, Nr. 1, 1968, S. 119–132
• Computing Equilibria of N-Person Games. In: SIAM Journal on Applied Mathematics. Band 21, Nr. 1, 1971, S. 80–87
• On the theory of aggregation. In: Journal of Economic Theory. Band 10, Nr. 1, 1975, S. 89–99
• A Bidding Model of Perfect Competition. In: The Review of Economic Studies. Band 44, Nr. 3, 1977, S. 511–518
• The Bilinear Complementarity Problem and Competitive Equilibria of Piecewise Linear Economic Models. In: Econometrica. Band 46, Nr. 1, 1978, S. 87–103
• Competitive Exchange. In: Econometrica. Band 46, Nr. 3, 1978, S. 577–585
• Information, Efficiency, and the Core of an Economy. In: Econometrica. Band 46, Nr. 4, 1978, S. 807–816
• mit David M. Kreps: Sequential Equilibria. In: Econometrica. Band 50, Nr. 4, 1982, S. 863–894
• mit David M. Kreps: Reputation and imperfect information. In: Journal of Economic Theory. Band 27, Nr. 2, 1982, S. 253–279
• mit Shmuel S. Oren und Stephen S. Smith: Capacity Pricing. In: Econometrica. Band 53, Nr. 3, 1985, S. 545–566