Рой Реймонд
Рой Реймонд | |
---|---|
Ім'я при народженні | англ. Roy Raymond |
Народився | 15 квітня 1947 Коннектикут, США |
Помер | 26 серпня 1994 (47 років) Марін, Каліфорнія, США |
Країна | США |
Місце проживання | Сан-Франциско |
Діяльність | підприємець |
Alma mater | Стенфордський університет, Університет Тафтса і Стенфордська вища школа бізнесу |
Рой Ларсон Реймонд (англ. Roy Larson Raymond; 15 квітня 1947, Коннектикут — 26 серпня 1993, Агломерація затоки Сан-Франциско, США)[1] — американський бізнесмен, засновник роздрібних магазинів спідньої білизни Victoria's Secret у Каліфорнії у 1977 році[2].
Молодість й освіта
Народився 15 квітня 1947 року у Коннектикуті. У 13 років розпочав бізнес з виготовлення весільних запрошень у Фейрфілді[3]. Навчався в Університеті Тафтса, який закінчив 1969 року[3]. 1971 року здобув ступінь магістра ділового адміністрування в Стенфордській вищій школі бізнесу[4][3].
Кар'єра
Початок кар'єри
На початку кар'єри працював у відділі маркетингу в кількох компаніях, зокрема Guild Wineries, Richardson-Merrell і Vicks[5][3]. Найбільшим його бажанням було відкрити власну справу[3].
Victoria's Secret
Рой і Гея Реймонди[6] 12 червня 1977 року[2] заснували Victoria's Secret у Делавері[7]. Перший магазин Victoria's Secret відкрився в Стенфордському торговому центрі в Пало-Альто, Каліфорнія[8]. Купуючи спідню білизну для своєї дружини в універмазі Реймонд зніяковів і це спонукало його створити Victoria's Secret[8][9]. На відкриття магазину, він позичив 40 000 доларів у банку та 40 000 доларів у своєї родини[10]. Рой і Гея Реймонди працювали разом, щоб спроєктувати та відкрити перший магазин у вікторіанському стилі[11][12]. Покликання на королеву Вікторію у назві мала підкреслити вишуканість і доречність, пов'язану з будуарами вікторіанської епохи, водночас натякати на «таємницю» під одягом[13]. Вибираючи ім'я Вікторія для бізнесу, Реймонд заявив, що було «кілька сотень імен, які ми придумали, але лише одне, здавалося, містило всі елементи для персонажа, якого ми намагалися зобразити»[14].
У перший рік компанія заробила 500 000 доларів, і Реймонд запустив каталог для замовлень поштою та відкрив три магазини в Сан-Франциско[10][8].
Леслі Векснер відкрив магазин Реймонда на початку 1980-х років, описавши його як унікальний і заявив, що ніколи не зустрічав нічого подібного у під час подорожей[15]. Хоча він цікавився придбанням Victoria's Secret, Реймонд спочатку насторожено ставився до Векснера, який згодом заявив: «Коли я зустрів його, це було так, ніби він побачив диявола»[15]. Через пів року бізнес наблизився до банкрутства, і Реймонд зв'язався з Векснером, щоб обговорити потенційний продаж[15][16]. 1982 року, після п'яти років роботи, Реймонд продав Векснеру Victoria's Secret за 1 мільйон доларів з її п'ятьма магазинами та 42-сторінковим каталогом, який, як повідомлялося, приносив 6 мільйонів доларів на рік[10][17][18].
Приблизно рік після продажу Реймонд залишався президентом Victoria's Secret, працюючи над створенням своєї наступної компанії, висококласного магазину для дітей My Child's Destiny[8][3]. 1984 року Реймонд особисто вклав у нове підприємство 850 000 доларів[10]. Бізнес обслуговував сімейні пари та продавав комп'ютерні ігри, імпортні ляльки та дорогі іграшки в одному магазині в Сан-Франциско та через каталоги для замовлення поштою. Незручне розташування магазину з обмеженим рухом і через обмежену маркетингову стратегію, зосереджену на заможних клієнтах, не принесло успіх справі[8][19]. 1986 року компанія подала заяву про банкрутство відповідно до розділу 11[19]. Весь фінансовий тягар ліг на Реймонда[20]. Він з дружиною втратив будинки (у Сан-Франциско та на озері Тахо), а також транспортні засоби[20]. Він продовжував працювати над новими бізнес-ідеями та запуском компаній, зокрема магазину дитячих книг (Quinby's), бізнесу поштового ремонту обладнання для дому та компанії, яка виготовляла перуки для тих, хто втратив волосся через лікування раку[20].
Реймонд отримав фінансування для запуску Quinby's від Діани Дісней Міллер і Рона Міллера, але через два роки його викупили через фінансові суперечки[3].
Особисте життя
У Реймонда та його дружини Геї було двоє дітей, син і дочка. Пара розлучилася 1990 року[3]. Як повідомляється, після розлучення Реймонд мав стосунки з Пеггі Найт з Росса, Каліфорнія[3].
Смерть
26 серпня 1993 року Реймонд вчинив самогубство, стрибнувши з мосту. Востаннє його бачили, коли він йшов до мосту, а через кілька годин берегова охорона знайшла його тіло біля берегової лінії округу Марін[10]. Слідчі дійшли висновку, що він стрибнув з мосту[10][21]. На думку Гей Реймонд, він страждав від депресії після низки бізнес-провалів[11].
Примітки
- ↑ California Deaths, 1940—1997, Roy Larson Raymond — Birth Date: April 15, 1947, Death Date: August 26, 1993, Birth Place: Connecticut, Death Place: Marin (County)
- ↑ а б Victoria's Secret. Fashion Model Directory. Процитовано 27 листопада 2013.
- ↑ а б в г д е ж и к Quinn, Michelle (2 вересня 1993). Success, Bankruptcy . . . Suicide. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Fabry, Merrill (8 грудня 2015). Who Was the 'Victoria' in Victoria's Secret?. Time (англ.). Процитовано 18 березня 2019.
- ↑ Faludi, Susan (15 серпня 2006). Backlash: The Undeclared War Against American Women. Random House Digital, Inc. с. 202. ISBN 978-0-307-34542-4. Процитовано 25 жовтня 2012.
- ↑ Mzezewa, Tariro (2 листопада 2018). In 2018, where does Victoria's Secret stand?. The Seattle Times (амер.). Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Today's Trademark- Victoria's Secret. LexProtector Blog (амер.). 1 червня 2019. Процитовано 24 лютого 2020.[недоступне посилання з 01.07.2024]
- ↑ а б в г д Barr, Naomi (1 листопада 2013). Roy Raymond: The tragic genius at the heart of Victoria's Secret. The Independent (англ.). Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ D'Innocenzio, Anne; Chapman, Michelle (20 лютого 2020). Struggling Victoria's Secret is sold as women demand comfort. ABC News (англ.). Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ а б в г д е Roy Raymond, 47; Began Victoria's Secret. The New York Times. San Francisco. 2 вересня 1993. ISSN 0362-4331. Процитовано 11 вересня 2015.
- ↑ а б Moyer, Justin Wm. (9 грудня 2014). How Victoria's Secret and its fashion show went primetime — after its founder killed himself. Washington Post (англ.). Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Fabry, Merrill (8 грудня 2015). Who Was the 'Victoria' in Victoria's Secret?. Time (англ.). Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Chang, Mahalia (20 листопада 2017). Do You Know Why Victoria's Secret Is Named 'Victoria's Secret'?. ELLE (англ.). Процитовано 15 квітня 2020.
- ↑ Morgan, James (8 вересня 1991). Frisky Business. The Washington Post. Процитовано 19 червня 2020.
- ↑ а б в Adler, Carlye (1 вересня 2003). Les Wexner Limited Brands. CNN Money. Процитовано 23 лютого 2020.
- ↑ Adler, Carlye (9 червня 2010). How Victoria's Secret Made Lingerie Mainstream. Newsweek. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
- ↑ Limited Brands: About Us, Timeline. Архів оригіналу за 10 листопада 2011. Процитовано 24 квітня 2013.
- ↑ Корелина, Ольга (Korelina, Olga) (22 листопада 2019). Victoria's Secret третий год в кризисе, шоу с "ангелами" отменено Бренд изменил рынок женского белья, но не сумел измениться сам [Victoria's Secret is in its third year of crisis, the show with "angels" is canceled The brand changed the lingerie market, but failed to change itself]. Meduza (рос.). Процитовано 16 лютого 2022.
- ↑ а б Bishop, Katherine (27 грудня 1986). An Elegant Kids' Store Fails. The New York Times. Процитовано 8 березня 2016.
- ↑ а б в Barrow, Colin (2016). The 30 Day MBA in Marketing: Your Fast Track Guide to Business Success. Kogan Page Publishers. с. 47—49. ISBN 9780749474997.
- ↑ Bonander, Ross (2 грудня 2009). 5 Things You Didn't know: Victoria's Secret. AskMen.com. Процитовано 2 грудня 2009.