Роман I (ст.-укр. Романь, рум. Roman I; ? — 1394/1400) — воєвода Молдавський (1391—1394). Представник шляхетного дому Мушатів. Другий син Кості Мушата. Брат молдавського воєводи Петру I. Також — Роман Мушат (рум. Roman Mușat).
Біографія
За молдовськими літописами був на молдовському троні 3 роки. Документально занотований перший раз в 30 березня 1392 року, коли видав грамоту з поміткою в «нашому місті», там міститься також термін буковина, друга грамота була видана 18 листопада 1392 в «нашому місті Сочава», в якій Роман себе називає «Господар молдовської Землі від гір до моря».
У січні 1393 Роман І склав присягу на вірність польському королю Владиславу II Яґайлу. В тому ж році Роман I уклав союз з подільським князем Федором Коріятовичом проти литовського князя Вітовта, якому польський король надав Кам'янець-Подільський з іншими подільськими землями.
У війні з Вітовтом подоляни та молдовани зазнали поразки 1393 року в битві під Брацлавом, Федір Коріятович змушений був шукати притулку в Мармарощині під захистом Угорщини. Це, ймовірно, спричинило втрату Романом І молдовського трону, оскільки на трон 1393 року був посаджений Штефан I за допомогою Яґайла.
Після того, як Вітовт 12 серпня 1399 року зазнав поразки у битві біля річки Ворскли разом з польським та молдовським військами, Роман I використав цю можливість, щоб повернути собі молдовський трон. Свидригайло, який замінив подільського намісника, що загинув під Ворсклою, взяв Романа I в 1400 в полон. Роман І, за допомогою свого небожа (племінника) Іваська, склав присягу на вірність королю Ягайлу.
Після Романа І на молдовському троні коротко знову був Юрій Коріатович (Юга) в 1400. На молдовський трон з допомогою Ягайла претендував також син Петра I Івасько. В цей час волоський воєвода втрутився в молдовські справи, взяв Юрія Коріятовича в полон, на трон посадив Романового сина — Олександра. Гробниці Штефана I та Романа I без дат смерті знаходилися в єпископській церкві Св. Миколая (Монастир Богдана) в Радівцях.
Титул
Примітки
- ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ Грамоти XIV ст... 1974:120. № 62. Молдавський воевода Роман присягає на вірність королю Владиславу і його нащадкам.
Бібліографія
Джерела
- Грамоти XIV ст. / Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М. М. Пещак. Київ: Наукова думка, 1974.
Монографії
- Австрійсько-угорська монархія. — Відень 1899. — С. 75-76.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Роман I (воєвода молдавський)
|
---|
|
- Драгош I (1352—1353)
- Сас (1354—1358)
- Балк (1359)
- Богдан I (1363—1367)
- Петру (1367—1368)
- Лацько (1368—1373)
- Костя (1373—1374)
- Юрій Коріятович (1374)
- Петру I (1375—1391)
- Роман I (1391—1394)
- Стефан I (1394—1399)
- Юга Безногий (1399—1400)
- Александру І (1400—1432)
- Ілля I (1432—1433)
- Штефан II (1433—1435, 1443—1447)
- Петру II (1435—1436, 1447, 1448—1449)
- Роман II (1436—1443, 1447—1448)
- Чубер (1449)
- Александру II (1450, 1452—1454, 1455)
- Богдан II (1450—1451)
- Петру III (1451—1452, 1454—1457)
- Штефан III (1457—1504)
- Богдан III (1504—1517)
- Штефан IV (1517—1527)
- Петру IV (1527—1538, 1541—1546)
- Стефан V (1538—1540)
- Александру ІІІ (1540—1541)
- Ілля II (1546—1551)
- Штефан VI (1551—1552)
- Іоан І (1552)
- Александру IV (1552—1561, 1564—1568)
- Іоан ІІ (1561—1563)
- Штефан VII (1563—1564)
- Богдан IV (1568—1572)
- Іоан III (1572—1574)
- Петро VI (1574—1577, 1578—1579, 1582—1591)
- Іоан IV (1577)
- Іоан V (1579—1582)
- Арон Тиран (1591—1592, 1592—1595)
- Александру V (1592)
|
- Петру VII (1592)
- Штефан VIII (1595)
- Єремія Могила (1595—1600, 1600—1606)
- Михайло (1600)
- Симеон Могила (1606—1607)
- Михайло Могила (1607)
- Костянтин Могила (1607—1611)
- Штефан IX (1611—1615, 1621—1623)
- Олександр Могила (1615—1616)
- Раду Міхня (1616—1619, 1623—1626)
- Гаспар Граціані (1619—1620)
- Александру VII (1620—1621, 1631—1633)
- Мирон Барновський-Могила (1626—1629, 1633)
- Александру VIII (1629—1630)
- Мойсей Могила (1630—1631, 1633—1634)
- Василь Лупул (1634—1653)
- Георгій Штефан (1653—1658)
- Ґеорґе Ґіка (1658—1659)
- Константин Щербан (1659, 1661)
- Стефаніца Лупу (1659—1661)
- Істрате Добіжа (1661—1665)
- Георге Дука (1665—1666, 1668—1672, 1678—1683)
- Александру IX (1666—1668)
- Штефан ІХ (1672—1674, 1683—1684)
- Думитрашку Кантакузіно (1673—1675, 1684—1685)
- Антон Росетті (1675—1678)
- Константин Кантемир (1685—1693)
- Димитрій Кантемір (1693, 1710—1711)
- Константин Дука (1693—1695, 1700—1703)
- Антіох Кантемир (1695—1700, 1705—1707)
- Йоан Бухуш (1703, 1709—1710)
- Міхай Раковіце (1703—1705, 1707—1709, 1715—1726)
- Ніколай Маврокордат (1709—1710, 1711—1715)
- Лупу Костакі (1711)
- Йоан Маврокордат (1711, 1743—1747)
- Григоре II Гіка (1726—1733, 1735—1739, 1739—1741, 1747—1748)
|
- Константин Маврокордат (1733—1735, 1741—1743, 1748—1749, 1769)
- Йордаке Ставраки (1749)
- Костянтин Раковіце (1749—1753, 1756—1757)
- Матей Ґіка (1753—1756)
- Скарлат Ґіка (1757—1758)
- Іоан VII (1758—1761)
- Ґриґоре Каллімакі (1761—1764, 1767—1769)
- Ґриґоре Александре Ґіка (1764—1767, 1774—1777)
- Константин Морузі (1777—1782)
- Александру Маврокордат І (1782—1785)
- Александру Маврокордат ІІ (1785—1786)
- Александру X Іпсіланті (1786—1788)
- Емануїл Джані-Русет (1788—1789)
- Александру Морузі (1792, 1802—1806, 1806—1807)
- Міхай Суцу І (1792—1795)
- Александру Каллімакі (1795—1799)
- Костянтин Іпсіланті (1799—1801)
- Александру Суцу (1801—1802)
- Йордаке Конта (1802)
- Скарлат Каллімакі (1806, 1807—1810, 1812—1819)
- Александру Ханґерлі (1807)
- Йордаке Русет-Розновану (1806)
- Веніамін Костакі (1807—1812, 1821)
- Міхай Суцу ІІ (1819—1821)
- Олександр XI Іпсіланті (1821)
- Штефан Воґоріде (1821—1822)
- Іоніце Санду Стурдза (1822—1828)
- Михайло Стурдза (1834—1849)
- Ґріґоре Александру Ґіка (1849—1853, 1854—1856)
- Теодор Балш (1856—1857)
- Ніколае Воґоріде (1857—1858)
- Штефан Катарджиу (1858—1859)
- Іоан Кантакузіно, Василе Стурдза і Анастасіє Пану (1858—1859)
- Александру Йоан Куза (1859)
|
|
|