Роттердамський метрополітен
Роттердамський метрополітен | |||
---|---|---|---|
![]() | |||
![]() | |||
Опис | |||
Країна | ![]() | ||
Місто | Роттердам | ||
Дата відкриття | 9 лютого 1968 року | ||
Річний пасажиропотік | 93 000 000 ± 500 000[1][1] і 99 000 000[2] ![]() | ||
Сайт | ret.nl/en.html ![]() | ||
Оператор | RET[d] ![]() | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість ліній | 5 | ||
Кількість станцій | 70 | ||
Довжина мережі | 100.6 км | ||
Ширина колії | європейська колія ![]() | ||
| |||
![]() ![]() |
Роттердамський метрополітен (нід. Rotterdamse metro) — найбільший і найстаріший метрополітен Бенілюксу. Перша лінія була відкрита 9 лютого 1968 принцесою Беатрікс та її чоловіком принцом Клаусом. Довжина мережі (не включаючи лінію RandstadRail, що сполучає Роттердам і Гаагу) становить 55,3 км, з яких 15,3 км проходить під землею, а ще 8,5 км побудовані по естакаді.
Мережа складається з двох ліній: Еразмуслейн (нід. Erasmuslijn, на схемі позначена синім кольором) з'єднує передмістя Спейкеніссе на лівому березі Маасу із залізничним вокзалом і проходить по лівому березі Маасу, перетинаючи річку вже навпаки центру міста. Каландлейн (нід. Calandlijn, на схемі показана червоним кольором), також починаючись в Спейкеніссе, перетинає Маас і на правому березі повертає на схід, проходячи через місто Схидам, через центр Роттердама, де перетинається з Еразмуслейн, і йде в східні передмістя Роттердама Капелле-ан-дер-Ейсел, Александер і Ньіверкерк. Найзахідніша ділянка мережі, між містами Спейкеніссе і Хогвліет, між станціями Де-Аккерс і Тюссенватер, спільно використовується обома лініями.
Головне призначення метрополітену — зв'язувати центр Роттердама з передмістями. Перевезеннями в центрі міста займається трамвайна мережа. У порівнянні з трамваєм, метро має більшу відстань між станціями, і, як наслідок, велику середню швидкість. Експлуатується компанією RET (нід. Rotterdamse Elektrische Tram), державною компанією, що обслуговує громадський транспорт в роттердамському регіоні.
Загальні відомості
Метро тричі перетинає великі рукава дельти Рейна, всі три рази в тунелі під річкою. Два тунелю (двох ліній) проходять під річкою Ньїве-Маас, а тунель спільної ділянки на заході мережі — під річкою Ауде-Маас. Крім того, існує велика кількість тунелів під міськими вулицями.
Тільки невелика частина системи знаходиться під землею, а більша її частина проходить по естакаді або по поверхні землі (Роттердамське метро — один з небагатьох метрополітенів у світі, що має перетин з міськими вулицями на одному рівні). На це є дві причини. По-перше, райони на лівому березі Маасу забудовувалися в 1960-і і 1970-і роки на польдерах, там не було старої забудови, і будівництво велося за єдиним планом. Тому вздовж вулиць було передбачено достатньо широкий простір, де пізніше можна було прокласти лінії метро. По-друге, більша частина території Роттердама розташована нижче рівня моря, і будівництво тунелів вкрай ускладнене через гідрологічну ситуацію.
Лінії
Лінія | Маршрут | Кількість станцій | Довжина |
---|---|---|---|
A | Schiedam Centrum — Binnenhof | 20 | 17 км |
B | Schiedam Centrum — Nesselande | 23 | 20 км |
C | De Akkers — De Terp | 26 | 30 км |
D | De Akkers — Rotterdam Centraal | 17 | 21 км |
E | Slinge — Den Haag Centraal | 23 | 27 км |
Галерея
-
Вихід зі станції «Beurs»
-
Потяг на станції «Blaak»
-
Потяг на станції «Nesselande»
-
Станція «Vijfsluizen»
-
Потяг на наземні ділянці, Лінія Д
Мапа
Примітки
Посилання
- Сайт RET [Архівовано 16 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Роттердамський метрополітен [Архівовано 24 лютого 2018 у Wayback Machine.] на UrbanRail.net